Полупанов Андрій Васильович

Полупа́нов Андрі́й Васи́льович (2 (14) вересня 1888(18880914), Ясинівський рудник, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (тепер — смт Ясинівка Донецька область, Україна) — 5 грудня 1956, Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — учасник встановлення радянської влади в Україні, радянський військовий діяч.

Полупанов Андрій Васильович
Народився 2 (14) вересня 1888(1888-09-14)
Ясинівський рудник, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (тепер — смт Ясинівка Донецька область, Україна
Помер 5 грудня 1956(1956-12-05) (68 років)
Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність військовослужбовець
Військове звання матрос
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Колишня анотаційна дошка на вулиці Пріорській у Києві
Будинок Грушевського, зруйнований обстрілом бронепотяга Полупанова (світлина 1918 р., руїни було знесено 1921 р.)

Біографія ред.

Народився в сім'ї шахтаря. Був матросом на Чорноморському флоті Російської імперії. Член РСДРП з 1912 року. У січні 1918 року як командир загону матросів-чорноморців брав участь у боях за Київ проти Центральної Ради. У січні — лютому того ж року — перший радянський військовий комендант Києва. Командував бронепоїздами. Бронепоїзд Полупанова брав безпосередню участь у знищенні багатоповерховго дома М. Грушевського у 1918 р.[1]

1919 року командував Дніпровською військовою флотилією, штаб якої містився в Києві. З 1921 року працював на господарській та партійній роботі. Нагороджений орденом Червоного Прапора (1921).

З 1948 р. мешкав у Євпаторії. З 1953 року — персональний пенсіонер.

Вшанування пам'яті ред.

У Києві в 19571963 роках на честь Полупанова називали вулицю Ярославів Вал, у 19632016 роках — вулицю Пріорську. Ім'ям Полупанова названі також вулиці в Євпаторії в Криму та в російському Ульяновську.

Твори ред.

  • Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Полупановцы : Воспоминания командира бронепоезда: [Из эпохи гражд. войны]. — Л.: Военмориздат, 1939. — 64 с., портр. (рос.)
  • Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Воспоминания командира бронепоезда. — М.; Л.: Гос. воен.-мор. изд., 1941. — 39 с. — (Библиотека краснофлотца). (рос.)
  • Полупанов А. В. Бронепоезд «Свобода или смерть» № 4. Воспоминания командира бронепоезда. — Л.: Полит. упр. Ленингр. фронта, 1941. — 77 с. (рос.)
  • Полупанов А. В. Моряки бронепоезда «Свобода или смерть». — М.: Воен.-мор. изд., 1952. — 47 с., порт. — (Моряки — герои Гражданской войны). (рос.)
  • Полупанов А. В. Свобода или смерть: [воспоминания командира бронепоезда] / [Лит. запись В. Ягупова и С. Моняка]. — Симферополь: Крымиздат, 1958. — 192 с., портр., ил. (рос.)
  • Полупанов А. В. Свобода или смерть: [воспоминания командира бронепоезда] / [Лит. запись В. Ягупова и С. Моняка]. — Донецк: Донбасс, 1966. — 247 с., ил. — (О времени и о себе). (рос.)
  • Леонидов Б. Л. Поезд в броне: [Повесть о начальнике бронепоезда «Свобода или смерть» № 4 т. А. В. Полупанове]. — М.: Трансжелдориздат, 1940. — 92 с. (рос.)
  • «Свобода или смерть» // Тимофеев В. А. На незримом посту: Записки военного разведчика. — 3-е изд. — М.: Политиздат, 1989. — 267 с.: ил.

Примітки ред.

Посилання ред.

Джерела ред.