Відкрити головне меню

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Шарівка)

(Перенаправлено з Покровська церква (Шарівка))

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (у різні часи відома також як костел Благовіщення Діви Марії та церква Різдва Богородиці) — мурована чинна церква Української православної церкви Московського патріархату в селі Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області. Колишній костел, оригінальна пам'ятка, що репрезентує тип вежового триконхового храму.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Покровська церква-фортеця (мур.) 14-16 ст.,1773 р. с. Шарівка. 02.JPG
Церква Покрови Пресвятої Богородиці, вигляд на 2012 рік
49°12′56″ пн. ш. 26°56′48″ сх. д. / 49.2156444° пн. ш. 26.94667° сх. д. / 49.2156444; 26.94667Координати: 49°12′56″ пн. ш. 26°56′48″ сх. д. / 49.2156444° пн. ш. 26.94667° сх. д. / 49.2156444; 26.94667
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, вул. Ріни Кравчук, 10, Шарівка, Ярмолинецький район, Хмельницька область
Засновник Якуб Претвич
Поч. будівництва 1430-ті
Кін. будівництва 1773
Належність УПЦ МП
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Шарівка). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Шарівка)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Шарівка) (Україна)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі?

З історії церквиРедагувати

Стародавня частина культової споруди — дзвіниця побудована в XIV столітті як оборонна вежа, що стояла на Кучманському торговому шляху.

У 1430-ті роки шляхтич Ян Домарат прибудував до східного фасаду вежі триконховий храмовий об'єм. Оборонна вежа стала дзвіницею, її перший ярус перетворився у притвор, другий — перероблений під хори.

1570 року церкву перероблено на домініканський костел, фундатор — власник села, теребовельський староста Якуб Претвич (син Бернарда Претвича, як фундатор був похований в костелі).

Після руйнувань на початку XVIII століття костел було відновлено 1773 року. У центральній частині було зроблено нове склепіння, укріплено стіни, розтесано й закладено у верхніх частинах віконниці, у бічних просторах пробито нові входи, замінено дах. Стіни та склепіння були розписані художником І. Праґтлем (темпера).

У 1832 році після придушення Польського повстання проти Російської окупації костел було повернуто православній громаді (став церквою).

У 189092 роках культову споруду було перебудовано — піднято стіни бічних просторів, закладено готичні прорізи, зведено нову покрівлю з дерев'яним барабаном і низьким шатром, стіни інтер'єру були розписані клейовими фарбами. У вежі надбудовані два яруси з шатровим дахом.

ОписРедагувати

 
Вежа церкви

За об'ємно-планувальним вирішенням споруда Шарівська Покровська церква належить до типу триконхових, є в цілому типовою для середньовічної архітектури Поділля.

Церква перекрита системою напівциркульних конхових склепінь з розпалубками над вікнами і підпружними арками. Центральна частина розкрита до апсиди і бічним відгалуженням завдяки трьом широким прорізам зі стрілчастими арками.

Дзвіниця Покровської церкви — вежа, майже квадратна в плані, з внутрішніми розмірами сторін 6×5,4 м.

Товщина кам'яних стін — 1,7 м. Верхні два яруси складені з цегли. Склепіння над першим ярусом — напівциркульне, над рештою — балкові. Сходи на другий ярус — кам'яні внутрішньостінкові, проходять у південній стіні. Дверні та віконні прорізи ззовні — з архітравними цегляними перемичками

Пам'ятка є рідкісним типом споруди, що збереглися в Україні, що суміщають одночасно культові та оборонні функції.

ГалереяРедагувати

Джерела та посиланняРедагувати