Покровська церква (Любеч)
Покровська церква — православний одноповерховий дерев'яний храм містечка Любеч. Збудована на кошти полковника Петра Милорадовича у 1779 році замість однойменного храму 1723 року[1]. Церква зруйнована на початку 1930-х років в рамках політики антирелігійного терору. На місці храму побудовано Будинок культури[2].
| Покровська церква | |
|---|---|
.jpg) Малюнок К. Сидирова з фотографії П. Жолтовського, 1930-ті роки. | |
| Розташування |  Україна, Чернігівська область, селище міського типу Любеч |
| Архітектор | невідомий |
| Початок будівництва | 1723, 1779 роки |
| Кінець будівництва | 1779 рік |
| Зруйновано | 1930 рік |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | православна церква |
Історія
ред.Збудований на кошти полковника Петра Милорадовича у 1779 році замість однойменного храму 1723 року. У 1746 році церквою завідував священник Іаков[1]. Споруда, ймовірно, була збудована за прототипом Воскресенської церкви[3]. Полковник також подарував церкві Євангелію у великому аркуші та у срібно-золотій оправі, срібний потир вагою 0,91 кг й 7 золот. До храму приписана тепла Успенська церква, яку освятили 1813 року[1].
Храм зруйнували у 1930-х роках в рамках політики антирелігійного терору. На місці храму побудували місцевий Будинок культури[2].
Опис
ред.Церква добре освітлена, з вікнами по обидва боки зрубів стін рукавів. Південно-східна сторона і три відповідні сторони центральних зрубів мають по парі вікон, розташованих один над одним. В інтер'єрі зруби стін першого і другого восьмигранних ярусів стягнуті вгорі такелажними балками, розміщеними між південною і північною, а також східною і західною гранями[3].
У плані Покровської церкви чотири чотирикутних рукави, включаючи вівтар. Таким чином, храм має хрестоподібну форму, з великим восьмериком у центрі. Кожен рукав має площу меншу, ніж 1/4 центрального восьмерика[3].
Зберігаючи «баштовий» характер, зруби стін центральної дільниці Покровської церкви не сильно витягнуті. Натомість зруби стін рукавів високі та стрункіші. Верх Покровської церкви є високою, стрункою і розвиненою конструкцією, з двома восьмигранними ярусами[4].
Різкий перший перехід центральної дільниці Покровської церкви значно зменшує об'єм зрубу стін і трансформує його у восьмигранну форму. Площа першого восьмерика становить менше чверті площі плану і має спокійні пропорції. Короткий другий перехід трансформує об'єм центральної частини у другий восьмигранний ярус. Площа другого восьмигранного ярусу дещо менша за площу першого, обидва яруси мають по чотири вікна. План глухого ліхтаря, перекритого в інтер'єрі пласким перекриттям, також не зазнає різкого зниження порівняно з восьмигранним ярусом[4].
У зовнішньому вигляді різкий перехід об'єму зрубів стін у центральній частині до восьмигранної форми контрастує зі спокійними і плавними переходами від першого восьмигранного ярусу до другого і від другого ярусу до ліхтаря. Плавність ще більше посилюється тим, що обидва восьмигранні яруси вкриті грушоподібними дахами, а ліхтар увінчаний шоломоподібним куполом. На противагу цьому, перший перехід вкритий банеподібним дахом, що характеризується пружним вигином[4].
Примітки
ред.- ↑ а б в Гумилевский, 1874, с. 220.
- ↑ а б Бондар.
- ↑ а б в Таранушенко, 2014, с. 72.
- ↑ а б в Таранушенко, 2014, с. 73.
Джерела
ред.- Першоджерела
- Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. — Чернигов : Земская типография, 1874. — 541 с.
- Статті
- Бондар О. Знищені святині Любеча // ТОВ «Земля і Воля».
- Монографії
- Таранушенко С. Любеч Чернігівської області. Церква Покрови. 1779 р. // Дерев'яна монументальна архітектура Лівобережної України. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2014. — С. 72-73. — (Слобожанський світ) — ISBN 978-966-2562-53-8.