Вікіпедія

Подільський прикордонний загін

Подільський прикордонний загін (Подільський ПрикЗ, в/ч 2196) — є територіальним органом охорони державного кордону в складі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Подільський прикордонний загін
(з 2016)
Котовський прикордонний загін
(1992—2016)
Емблема Подільського загону
На службі 4 травня 1992
Країна  Україна
Вид  Прикордонна служба
У складі Південне РУ
Розташування 66301, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Армійська, 21
Командування
Поточний
командувач		  Полковник Чичановський Олег Володимирович

Подільський прикордонний загін діє на території Великомихайлівського, Захарівського, Кодимського, Окнянського, Подільського та Роздільнянського районів Одеської області і охороняє ділянку державного кордону з Республікою Молдова (Придністров’я), протяжністю 339,360 кілометрів.

Історія загону ред.

Подільський прикордонний загін веде свою історію з 4 травня 1992, коли на базі мотоманеврених груп Одеського і Сімферопольського прикордонних загонів почалось формування Котовського загону прикордонного контролю.

Загін приступив до охорони кордону наприкінці червня 1992, після завершення комплектації особовим складом, озброєнням та технікою. До 1993, часу створення додаткового контрольно-пропускного пункту «Кучурган» (увійшов до складу загону), на ділянці відповідальності загону було 18 пунктів пропуску: три з візовим режимом пропуску, сім — з безвізовим та вісім за спрощеною схемою.

1995 року штатну структуру загону було суттєво переформатовано. Замість комендатур та застав прикордонного контролю вводяться прикордонні комендатури, відділення прикордонного контролю та прикордонні застави. Тоді ж було створено прикордонні комендатури «Велико-Михайлівка», «Красні Окни», «Шершенці», прикордонні застави «Гребеники», «Дубово» з постом «Цекинівка», «Загнітково», «Йосипівка», «Лучинське», «Нестерово», «Новоолександрівка», «Павлівка», «Словяносербка», «Степанівка», «Станіславка», «Тимково» з постом «Круті», «Федосіївка», «Шершенці» і резервна застава. Усі ці підрозділи прикордонного контролю увійшли до складу КПП «Котовськ» на правах підпорядкованих частин.

22 листопада 1997 року Подільський прикордонний загін урочисто отримав Бойовий Прапор з рук першого заступника Командувача Прикордонних військ України генерал-лейтенанта Шишоліна (колишнього командира частини).

1998 року з КПП «Котовськ» виокремлюють КПП «Роздільна». У складі КПП «Котовськ» залишаються автомобільні пункти пропуску «Кодима», «Красні Окни», «Тимкове» та «Фрунзівка» та залізничний «Тимкове». До КПП «Роздільна» відходять відділення прикордонного контролю «Великоплоське-авто», «Градениці-авто», «Кучурган-авто» та «Кучурган-залізниця» (два останніх пізніше об'єднано). Станом на 2001 структура прикордонного загону мала у своєму складі 4 прикордонні комендатури, 1 прикордонну комендатуру для виконання спеціальних завдань, 20 прикордонних застав та 9 відділень прикордонного контролю. 2004 року створено три нових прикордонних пости: «Кліментьово» (підпорядкований заставі «Станіславка»), «Римарівка» (застава «Новосеменівка») та «Цекинівка» (застава «Дубово»).

2006 рік — частина повністю перейшла на укомплектування за контрактом.

У 2007 році замість прикордонних застав та відділень прикордонного контролю сформовано відділи прикордонної служби, один з яких («Яськи») у квітні того ж року передано 25-му прикордонному загону.

2008 року відповідно до Концепції розвитку Держприкордонслужби України загін перейшов на нову систему управління. Відділи прикордонної служби «Кучурган», «Степанівка» (тип Б) стають відділами прикордонної служби 1 та 3 категорії відповідно. Прикордонні комендатури «Велико-Михайлівка» і «Красні Окни», прикордонні застави «Тимкове», «Станіславка», «Чорна», «Ткаченкове», «Гулянка», «Новосеменівка», «Павлівка», «Великоплоське», «Словяносербка», «Гребеники», відділення прикордонного контролю «Тимкове», «Платонове», мобільна прикордонна застава «Велико-Михайлівка» — усі ці структурні підрозділи виключаються зі штату загону. Натомість у частині з'являються відділи прикордонної служби «Великоплоське», «Гребеники», «Гулянка», «Павлівка», «Тимкове», «Ткаченкове», «Чорна» та «Лиманське».

2010 року відділи прикордонної служби «Степанівка», «Кучурган», «Лиманське» перепідпорядковано Білгород-Дністровському прикордонному загону, натомість Подільський загін прийняв відділ прикордонної служби «Кодима» з Могилів-Подільського загону.

У вересні 2016 року в рамках заходів з декомунізації в прикордонному відомстві уточнено та перейменовано раніше присвоєні радянські назви. Зважаючи на перейменування певних населених пунктів, назви окремих загонів прикордонної служби, які знаходяться в межах цих пунктів, також змінюються. Так, Котовський прикордонний загін перейменовано на Подільський[1].

Командири ред.

Перелік пунктів пропуску ред.

На ділянці загону функціонує 17 пунктів пропуску:

  • на кордоні з Республікою Молдова:
    • «Олексіївка»
    • «Загнітків»
    • «Шершенці»
    • «Слобідка»
    • «Тимкове»
    • «Домниця»
    • «Круті»
    • «Станіславка»
    • «Федосіївка»
    • «Платоново»
    • «Дубово»
    • «Цекинівка»
    • «Йосипівка»
    • «Павлівка»
    • «Великоплоське»
    • «Слов'яносербка»
    • «Гребеники».

Склад загону ред.

До складу загону входять:

  • управління загону
  • 12 відділів прикордонної служби: «Загніткове», «Кодима», «Тимкове», «Станіславка», «Чорна», «Ткаченково», «Гулянка», «Новосеменівка», «Павлівка», «Великокомарівка», «Слов'яносербка», «Гребеники»
  • мобільна прикордонна застава «Подільськ»
  • підрозділи забезпечення.

Примітки ред.

  1. ↑ Українська прикордонна служба оголосила про декомунізацію [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] на http://www.ukrinform.ua/ [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Подільський ПрикЗ
у соціальних мережах
  Подільський ПрикЗ на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Подільський_прикордонний_загін&oldid=39642904