Подубинський Андрій Миронович

український і радянський актор театру і кіно

Андрій Миронович Подубинський (12 січня 1944, Стрий, Львівська область — 23 березня 2018, Київ[1]) — радянський і український актор театру та кіно. Заслужений артист Української РСР (1978).

Подубинський Андрій Миронович
Народився 12 січня 1944(1944-01-12)
Стрий, Дрогобицька область, Українська РСР, СРСР
Помер 23 березня 2018(2018-03-23) (74 роки)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Національний академічний театр імені Лесі Українки
Нагороди
Заслужений артист УРСР
IMDb ID 0687931

Біографія ред.

Народився 12 січня 1944 року у місті Стрий Львівської області.

З 1961 року навчався у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Після закінчення навчання з 1965 року — 50 років грав на сцені Київського державного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки).

Вдумливий, талановитий актор, який володіє гострою гротескною формою в поєднанні з глибокою психологічною розробкою образу. У роботі з різними режисерами проявив себе як актор справжнього драматичного і одночасно трагіфарсового дарування.

У театрі створив ряд яскравих образів у п'єсах вітчизняних і зарубіжних драматургів. Останні роки життя він не виходив на сцену, мав проблеми з ногами. Помер 23 березня 2018 року у Києві.

Ролі в театрі ред.

  • 1969 — «Справедливість — моє ремесло»
  • 1970 — «Є така партія!»
  • 1971 — «Людина зі сторони»
  • 1973 — «Безприданниця», «Варвари»
  • 1975 — «Інтерв'ю в Буенос-Айресі»
  • 1982 — «Не було… не перебував… не брав»
  • 1983 — «З життя комах»
  • 1984 — «Я прийшов дати вам волю»
  • 1985 — «Теплий попіл»
  • 1987 — «Сніданок з невідомими»
  • 1988 — «Старий»
  • 1990 — «Ідея пана дому»
  • 1991 — «Кандід»
  • 1993 — «Молоді роки короля Людовіка XI»
  • 1997 — «Королівські ігри»
  • 1999 — «Ревізор»
  • 2002 — «Лулу. Історія куртизанки»

У кіно почав зніматися в студентські роки. Актор кіностудії імені Олександра Довженка.

Фільмографія ред.

  • 1962 — Серед добрих людей — Якоб, син Михайлини
  • 1963 — Наймичка — Марко
  • 1965 — Перевірено — мін немає — югославський солдат
  • 1969 — Берег принцеси Люськи (телефільм) — Льоха
  • 1970 — Мир хатам, війна палацам — Харитін
  • 1971 — Веселі Жабокричі — музика
  • 1971 — Інспектор карного розшуку — експерт-криміналіст
  • 1972 — Легка вода — Ігор Глоба
  • 1972 — Нічний мотоцикліст — співак в ресторані
  • 1973 — Абітурієнтка — Роман, друг Віктора
  • 1973 — Не мине й року … — Федя, інженер
  • 1975 — Там далеко, за річкою — Семен Семечкін, голова повітового ЧК
  • 1976 — Дума про Ковпака — Борис Вакар
  • 1977 — Право на любов — Степан Камишин
  • 1978 — Казка як казка — виконавець танго «Локони любові»
  • 1980 — Довгі дні, короткі тижні — Віктор Ладонніков
  • 1980 — Від Бугу до Вісли — Сас
  • 1983 — На вагу золота — Лохматовський
  • 1984 — Володькине життя — Іван Синєоков, комбат
  • 1985 — Пароль знали двоє — Гнат Ковров, зв'язковий, бармен ресторану «Олександрівська слобода»
  • 1986 — Нас водила молодість … — Стрепетов, воєнспец Червоної Армії
  • 1986 — Міст через життя — Андрій Петрович
  • 1988 — Штормове попередження — Степан Тимофійович Косар
  • 1991 — Особиста зброя — В'ячеслав Іванович Биков, полковник міліції
  • 1991 — Із житія Остапа Вишні (документальний фільм)
  • 1992 — Іван і кобила — Іван
  • 1992 — Таємниця Вілли — епізод
  • 1995 — Дорога на Січ — батько Павла
  • 1997 — Роксолана — Хайреддін
  • 2002 — Лялька — Микола Ставрів
  • 2004 — Попіл Фенікса — Бірюк
  • 2005 — Золоті хлопці — епізод
  • 2005 — Весілля Барбі — старий
  • 2006 — Пороки та їхні прихильники — епізод
  • 2009 — Вольф Мессінг: бачив крізь час — епізод

Дублювання та озвучення українською ред.

  • «Політ навігатора» — (дубляж кіностудії ім. Довженко)
  • «Справу доручається детективу Тедді» — (озвучення кіностудії «Київнаукфільм»)
  • «Енеїда» — читає текст (озвучення студії «Укранімафільм»)
  • «Коза-дереза» — (озвучення студії «Укранімафільм»)
  • «Різдвяний скарб Міхея» — (дубляж телекомпанії «НСТУ»)
  • «Вавилон-5» — (дубляж телеканалу «ICTV»)
  • «Даллас» — (дубляж телеканалу «ICTV»)
  • «Пірати карибського моря: На краю світу» — Дейві Джонс (дубляж компанії «Невафільм Україна»)
  • «Трансформери» — Мегатрон (дубляж студії «Постмодерн»)
  • «S.T.A.L.K.E.R. Тінь Чорнобиля» — Сидорович (озвучення компанії «GSC Game World»)
  • «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» — читає текст (озвучення)

Дублювання та озвучення російською ред.

  • «Козаки 2: Наполеонівські війни» — Батько Грега Чеффі, ряд персонажів
  • «S.T.A.L.K.E.R. Тінь Чорнобиля» — Сідорович (російське озвучення компанії «GSC Game World»)
  • «Музичні казки» — виконує пісні (російське озвучення студії «Київнаукфільм»)
  • «Пригоди капітана Врунгеля» (радіовистава) — перший коментатор (російське озвучення фірми «Мелодія»)
  • «Острів скарбів» (радіовистава) — (російське озвучення)

Примітки ред.

Посилання ред.