Погонич буроголовий
| Погонич буроголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aenigmatolimnas marginalis (Hartlaub, 1857) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Porzana marginalis Poliolimnas marginalis Amaurornis marginalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Погонич буроголовий[2] (Aenigmatolimnas marginalis) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae)[3]. Мешкає в Африці на південь від Сахари. Це єдиний представник монотипового роду Буроголовий погонич (Aenigmatolimnas).
Опис ред.
Довжина птаха становить 18-22 см. Забарвлення переважно буре, спина і крила поцятковані тонкими білими смужками. Крила зеленуваті, живіт білий, гузка контрастно коричнева. У самців голова, шия і груди охристо-коричневі або рудувато-коричневі. у самиць сірі. Дзьоб темно-зелений, пальця на лапах дуже довгі. У молодих птахів спина і крила рівномірно бурі, скроні і груди рудувато-коричневі, горло, живіт і гузка білуваті.
Поширення і екологія ред.
Буроголові погоничі локально поширені від Кот-д'Івуару до Габону і Республіки Конго, а також від ДР Конго на схід до Кенії і Танзанії та на південь до Намібії і ПАР. Вони живуть на мілководних, сезонно пересихаючих озерах, на мулистих мілинах, на низькотравних луках, на дамбо (характерних мілководних болотах Замбії і Зімбабве),та на покинутих рисових полях. Уникають луків, порослих високою, густою травою, постійних боліт і водойм глибиною понад 20-30 см. Ведуть кочовий спосіб життя, переміщуючись між водоймами.
Буроголові погоничі живляться черв'яками, равликами, павуками, жуками, кониками, мухами, метеликами, личинками комах, пуголовками і дрібними рибками. Гніздяться під час сезону дощів, невеликими поліандричними зграями, територіальні самці та їх партнери гніздяться парами. Гніздо являє собою невисоку платформу з рослинності, розміщується серед трави на висоті 10-20 см над водою, іноді на воді.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція буроголових погоничів становить від 1000 до 25000 птахів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Aenigmatolimnas marginalis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2022.
Джерела ред.
- Striped crake - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |