Вікіпедія

Погані дороги

український фільм, 2020

«Погані дороги» (рос. Плохие дороги) — український переважно російськомовний фільм режисера та сценариста Наталії Ворожбит, екранізація її однойменної п'єси 2017 року. Стрічка складається з п'яти новел, об'єднаних темою доріг. Сюжет описує події що відбуваються з українськими мешканцями та військовими на Донбасі на фоні російсько-української війни.

Погані дороги
рос. Плохие дороги
Жанр драма
Режисер Наталія Ворожбит
Продюсер Юрій Мінзянов, Дмитро Мінзянов
Сценарист Наталія Ворожбит
У головних
ролях

Ігор Колтовський,Андрій Лелюх,

Володимир Гурін
Кінокомпанія Kristi Films
Дистриб'ютор Артхаус Трафік (Україна)
Тривалість 105 хв. (між.)
124 хв. (повна)
Мова російська[прим. 1]
Локалізація багатоголосе озвучення, LeDoyen
Країна Україна Україна
Рік 2020
Дата виходу 3 вересня 2020 (Venice)
20 травня 2021 (Україна)
Кошторис ₴13.5 млн
Касові збори ₴0.7 млн[2] ($28.0 тис.)[3]
IMDb ID 8126172

Міжнародна прем'єра фільму відбулася 3 вересня 2020 року на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі Міжнародного тижня критиків[it], де стрічка не змогла перемогти, однак отримала заохочувальну «Нагороду веронського кіноклубу» (Verona Film Club Award).[4][5][6] В український обмежений прокат фільм вийшов 20 травня 2021 року.

Синопсис ред.

П'ять розбитих доріг. П'ять реальних історій жителів Донбасу і українських військових. Тих, чиє життя проходить по обидва боки лінії розмежування. Історії про кохання, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на тлі порушення кордонів державних.[7][8]

Сюжет ред.

  • Перша історія — розповідає про затримання нетверезого озброєного місцевого директора школи Ігоря Оніщука на українському блокпості, який помічає в бліндажі українських військових роздягнену восьмикласницю Людку Марченко з його школи й він хоче забрати дівчину назад до сім'ї.
  • Друга історія — розповідає про трьох місцевих старшокласниць, які лузаючи насіння на автобусній зупинці в місцевому прифронтовому містечку, сперечаються про сексуальні зв'язки з українськими військовими та наслідки цих зв'язків. Одна з цих трьох місцевих школярок закохана в українського військового, однак їх відносини намагається стримати її проросійська бабуся.
  • Третя історія — розповідає про полонену українську журналістку, яку намагається зґвалтувати російський окупант, однак вона замість пручання освідчується йому у коханні, чим абсолютно збиває його з пантелику.
  • Четверта історія — розповідає про те, як українська міська молодиця на своїй машині ненароком збиває курку поблизу села й хоче відшкодувати вартість курки її господарям, які, користуючись ситуацією, намагаються відібрати в молодиці все.
  • П'ята історія — розповідає про закохану в українського військового Віктора українську військову-медсестру, яка після вбивства та обезголовлення Віктора російськими окупаційними військами, на пару з іншим військовим їде у машині та везе вікторове безголове тіло до його дружини.

У ролях ред.

Актор Персонаж
Ігор Колтовський Ігор Онищук, директор школи
Андрій Лелюх командир
Володимир Гурін молодий солдат
Анна Жураківська

[9]

дівчина Марса
Юлія Матросова бабуся на зупинці
Юрій Кулініч Стас, сепаратист
Марина Клімова Юлія, журналістка
Оксана Вороніна дружина фермера
Сергій Соловйов Вася, фермер
Зоя Барановська жінка-водій
Оксана Черкашина Тетяна, медичка
Дмитро Орлов

Мова фільму ред.

Як зазначив кінокритик Віталій Гордієнко з інтернет-видання «Загін кіноманів» «більша частина [реплік фільму] російськомовна»;[10] цей же висновок про мову стрічки підтвердила й кінокритик видання «Вікенд» Марина Ніколаєва, яка зазначила що «у фільмі здебільшого говорять російською».[1]

Озвучення українською ред.

Цей розділ потребує доповнення.

Фільм знято практично на 100 % російською мовою;[прим. 1] однак для українського кінопрокату його продублювали українською.[11]

Виробництво ред.

П'єса-першоджерело та особливості сюжету ред.

Сюжет фільму заснований на однойменній п'єсі «Погані дороги», яку Ворожбит вперше написала російською для Лондонського театру Королівський двір і на основі якої у жовтні 2017 року було створено англомовну виставу «Bad roads» режисерки Вікі Фезерстон[en] (переклад з російської на англійську виконала Sasha Dugdale).[12] В Україні російськомовна версія вистави режисерки Тамари Трунової у виконанні Київського академічного театру драми й комедії на лівому березі Дніпра виграла у номінації «За найкращу драматичну виставу» на Фестивалі-Премії ГРА у 2019 році[13][14]. У 2023 році постановку п'єси українською мовою здійснив монреальський театр «Стожари» за участю Григорія Гладія (режисер-постановник Ольга Онищенко)[15].

Сюжет п'єси та фільму «Погані дороги» описує події що відбуваються з мешканцями Донбасу та українськими військовими на фоні російсько-української війни. В основу сюжету п'єси та фільму лягли документальні історії занотовані Наталкою Ворожбит на сході України у 2015 році під-час збору матеріалу для фільму «Кіборги».[14][16][17][18] За словами Наталки Ворожбит, на відміну від фільму «Кіборги»,[прим. 2] який присвячений силі духу людей та є чоловічим поглядом на російсько-українську війну, фільм «Погані дороги» присвячений людській слабкості і є жіночим поглядом на російсько-українську війну.[19]

Стрічка «Погані дороги» складається з п'яти різних новел, об'єднаних однак темою доріг. З оригінальної п'єси Ворожбит 2017 року до фільму увійшло саме 5 (а не всі 6 новел з п'єси-першоджерела).[20]

Кошторис ред.

Проєкт фільму «Поганих доріг» був відхилений на десятому пітчингу Держкіно в 2017 році оскільки він не набрав прохідної кількості балів у експертів;[20] тоді у 2017 році творці оцінювали свій кошторис на ₴17.8 млн, а у Держкіно творці просили ₴8.9 млн.[21][22][23]

Згодом творці подалися на пітчинг Українського культурного фонду (УКФ), який вони таки змогли виграти, й стрічка була врешті профінансована Українським культурним фондом; тоді у 2019 році під-час пітчингу УКФ творці оцінювали свій кошторис на ₴13.5 млн, й в УКФ творці також просили ₴13.5 млн,[24] однак УКФ виділив творцям лише десь 86 % заявленого кошторису ₴13.5 млн, а саме ₴11.6 млн грн.[17][25][26][27]

Фільмування ред.

Фільмування розпочалося у серпні 2019 року.[28][29]

Версії ред.

Існує дві версії фільму. Перша версія — міжнародна скорочена версія фільму, яка містить лише 4 з 5 новел фільму і звідки вирізано новелу про українську військову-медсестру, яка везе мертве обезголовлене тіло українського військового, чиєю коханкою вона була, до його дружини для поховання (тривалість 105 хв.).[30][31] Друга версія — повна, у якій присутні всі 5 новел (тривалість 124 хв.).[8] Причину, чому у міжнародний фестивальний прокат вирішили випустити скорочену версію стрічки згодом повідомила режисер Наталка Ворожбит, заявивши, що їхні «сейлз-агенти з Британії [REASON8 Films] наполягали на тому, щоб вирізати одну з новел [оскільки] вони вважали, що вона затягує фільм, що вона темно знята і що вона зайва».[32]

Реліз ред.

Закордонний реліз ред.

Прем'єра міжнародної версії фільму (лише 4 з 5 новел) відбулася 3 вересня 2020 року у конкурсній паралельній програмі Міжнародного тижню критиків (італ. Settimana Internazionale della Critica) Венеційського кінофестивалю, де стрічка не змогла перемогти однак отримала заохочувальну нагороду «Verona Film Club Award».[4][5][6]

Під час презентації свого фільму у Венеції режисер Поганих доріг Наталка Ворожбит повідомила у своїй «Заяві режисера» (англ. Director's Statement) що об'їзні дороги у моєму фільмі ведуть нас до зон конфлікту, де люди, живучи у страху та ненависті, навчилися стикатися з надзвичайними обставинами. Розгорнувши дію свого фільму у місці де протирічче між цивільними та військовими є показним однак непомітним, стриманим та заглушеним, моя ціль була зняти стрічку у квазі-документальному стилі, постійно запитуючи протагоністів хто вони, чому вони тут, та що коїться? [...] Моя стрічка оповідає про насилля, що з'явилося нізвідки та розпалило серйозний [військовий] конфлікт.[33][34]

У грудні 2021 року права на показ стрічку придбала американська стрімінгова компанія HBO[35].

Український реліз ред.

В український обмежений прокат повна версія фільму (всі 5 з 5 новел) вийшла 20 травня 2021 року. На українському телебаченні повна версія вперше транслювалася з українськомовним закадровим озвученням 11 вересня 2021 року на телеканалі Volia Cine+. На українських vod-платформах була вперше оприлюднена 20 вересня 2021 на vod-платформі oll.tv (з оригінальною російськомовною авдіодоріжкою та без українськомовного закадрового озвучення, що було створено для кінопрокату в Україні).[7][36]

Відгуки кінокритиків ред.

Кінокритик Сергій Ксаверов у своїй рецензії для видання «Лівий берег» позитивно відгукнувся про стрічку «Погані дороги» й називає фільм «одним із найцікавіших» в українському кіно кінця 2010-х. На його думку, «Погані дороги» — це «фільм про окремі локуси, майже повністю виключені з того, що ми можемо назвати „життям країни“», а сама назва фільму символізує «ментальний стан людей на цих дорогах» і «стан країни в цілому, яка не є цілісною з огляду на війну». Він називає цей фільм «обережним», та небагатим на кінографічні прийоми, що виглядає принциповим режисерським рішенням. Натомість критик підкреслює «об'ємність» персонажів/ок стрічки, яку уможливлює вміння режисерки «зробити складну та багатовимірну людину з будь-якого матеріалу». І зрештою, ці персонажі/ки «часто знаходять сили та здатність чинити спротив хаосу, що вимагає від них жахливих дій» завдяки здатності до емпатії, яка перетворює їх «з інструмента хаосу на людину».[37] Також позитивно про стрічку відгукнувся кінокритик інтернет-видання НВ Валерій Мирний який у своїй рецензії поставив фільму оцінку в 10 балів з 10-ти[38].

Прохолодно про стрічку відгукнувся кінокритик Ігор Грабович, який своїй у рецензії для видання «Detector.media» зазначає що фільм режисера Наталки Ворожбит подобається багатьом кінокритикам насамперед через свою «позірну ідеологічну невизначеність» у питанні російсько-української війни через яку «у фільмі немає поділу на „наших“ та „ненаших“», однак застерігає що ця ідеологічна неоднозначність Ворожбит в умовах тривалої російсько-української війни «не завше є компліментом для українського митця» та підкреслює що через цю ідеологічна розмитість стрічка має цілий ряд контроверсійностей, зокрема у питанні достовірності зображення українських військових як некомпетентних та імпульсивних осіб які діють з якихось своїх власних мотивів, а не за статутами та службовими інструкціями українського війська. Грабович підкреслює що такі ідеологічно розмиті інтонації щодо російсько-української війни, з усією їхньою контраверсійністю, «нині [станом на 2021 рік] відтворюються не лише у стрічці Ворожбит, а й багатьма, в тому числі й не дуже доброзичливими до України, людьми».[20] Також прохолодно про стрічку відгукнувся кінокритик Олександр Ковальчук, який своїй у рецензії для видання «Варіанти» назвав стрічку «гуманістичним трешем» та зазначив, що хоча Ворожбит підняла великий хайп навколо свого фільму й «так багато наговорила у своїх численних інтерв'ю перед прем'єрою про сакральні спроби зрозуміти (панять і прастіть) православну душу ***ського сепаратиста з позицій всемилостивого гуманізму та лівого лібералізму», однак у кінцевому продукті від усього того великого хайпу «залишився лиш один пшик».[39]

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій
Рік Кінофестиваль/Кінопремія Категорія Номінант(и) Результат Дж
2020 Венеційський кінофестиваль «Міжнародний тиждень критиків» Наталка Ворожбит Номінація[прим. 3] [4][5][6]
Кіноколо (3-тя церемонія вручення) «Відкриття року» реж. Наталка Ворожбит, прод. Юрій Мінзянов, Дмитро Мінзянов Перемога [40]
«Найкращий актор» Юрій Кулініч Перемога [40]
«Найкраща акторка» Оксана Черкашина Перемога [40]

Примітки ред.

  1. ↑ а б у фільмі здебільшого говорять російською;[1] українськомовних реплік лише кілька
  2. ↑ Кіборги - фільм про російсько-українську війну на сході України у якому Ворожбит також була сценаристом
  3. ↑ фільм не зміг перемогти у секції «Міжнародний тиждень критиків» в якій він отримав номінацію, однак отримав заохочувальну нагороду «Verona Film Club Award»

Джерела ред.

  1. ↑ а б Без Кайдашів та героїв: фільм «Погані дороги» про війну на Донбасі. weekend.today. 2021
  2. ↑ Бокс-офіс України No. 25 (за 2021 рік). kino-teatr.ua/uk/. 23 червня 2021
  3. ↑ Bad Roads (2020). boxofficemojo.com. 2021 (англ.)
  4. ↑ а б в 35. Venice International Film Critics' Week: Edition 2020. sicvenezia.it/en/. 2020 (англ.)
  5. ↑ а б в Pohani Dorogy / Bad Roads (2020). sicvenezia.it/en/. 2020 (англ.)
  6. ↑ а б в Український фільм «Погані дороги» здобув приз на тижні кінокритиків у Венеції. Детектор медіа. Процитовано 11 вересня 2020.
  7. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ а б https://arthousetraffic.com/ua/films/bad-roads/
  9. ↑ Анна Жураківська. kinobaza.com.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2023.
  10. ↑ НАЙКРАЩИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІЛЬМ — ПОГАНІ ДОРОГИ?! ОГЛЯД ТА ІНТЕРВ'Ю З НАТАЛКОЮ ВОРОЖБИТ. Youtube-канал «Загін кіноманів». 20 травня 2021
  11. ↑ Погані дороги. mazepa.to. 11 вересня 2021
  12. ↑ https://royalcourttheatre.com/whats-on/bad-roads/
  13. ↑ Театральний фестиваль-премія ГРА назвав лавреатів
  14. ↑ а б Діана Куришко. Українські фільми 2020: що дивитися? // BBC News Україна, 19.01.2020.
  15. ↑ Микола Сварник. Погані дороги і добрі люди у виставі монреальського театру «Стожари»//Новий шлях — Українські вісті, 30 червня 2023
  16. ↑ Куди ведуть «Погані дороги»: перехрестя життя, театру й кіно. pryvit.media. 19 травня 2021
  17. ↑ а б Український фільм «Погані дороги» здобув приз на тижні кінокритиків у Венеції // Детектор Медіа, 11 вересня 2020.
  18. ↑ Фільм Наталії Ворожбит «Погані дороги» відібрали на венеціанський Тиждень критики // LB.ua, 21.07.2020.
  19. ↑ Говорить Жадан: Наталія Ворожбит про Погані дороги, критику, іронію та людяність // Радіо НВ, 30 вересня 2020.
  20. ↑ а б в Українські прем'єри: куди ведуть «Погані дороги»?
  21. ↑ Узагальнений рейтинговий перелік кінопроектів 10-го пітчингу Держкіно. sinua.dergkino.gov.ua, 2017
  22. ↑ Оголошено результати Десятого конкурсного відбору кінопроектів. sinua.dergkino.gov.ua, 2017
  23. ↑ Держкіно оголосило переможців Десятого пітчингу. detector.media, 30 червня 2017
  24. ↑ РЕЄСТР проектних заявок на конкурсну програму «Підсилення потужності українського аудіовізуального сектору» (Лот № 4. Продакшен і постпродакшен ігрових, неігрових та анімаційних фільмів) після прохоження технічного та експертного відборів. ucf.in.ua. 2019
  25. ↑ Договір No. 442267 про надання гранту на культурний проєкт «Погані дороги» від 31 липня 2019 року. ucf.in.ua. 2019
  26. ↑ Погані дороги (2019). ucf.in.ua. 2019
  27. ↑ Реєстр проектів конкурсної програми «Підсилення потужності українського аудіовізуального сектору» (лот № 4 «Продакшен і постпродакшен ігрових, неігрових та анімаційних фільмів»), з якими підписано Договір про надання гранту за рішенням Наглядової ради УКФ. ucf.in.ua. 2019
  28. ↑ https://moviegram.com.ua/natalia-vorojbit-interview-kristi-films/
  29. ↑ Наталія Ворожбит розпочала зйомки фільму «Погані дороги» про Донбас. Детектор медіа. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 2 квітня 2022.
  30. ↑ https://www.sicvenezia.it/en/films/pohani-dorogy/ (англ.)
  31. ↑ Фільм "Погані дороги" висунули від України на премію "Оскар". УНІАН. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 2 квітня 2022.
  32. ↑ «Шок. Радість»: Ворожбит розповіла, що відчула після рішення оскарівського комітету. Укрінформ. 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  33. ↑ 35. settimana internazionale della critica 02.09 — 12.09.2020: Natalya Vorozhbit (PDF). sicvenezia.it (англ.). 1 вересня 2020. Архів (PDF) оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  34. ↑ REASON8 Films presents a Kristi Films production in association with Ukrainian Cultural Foundation: Natalya Vorozhbit's Bad Roads (PDF). sicvenezia.it (англ.). 1 вересня 2020. Архів (PDF) оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  35. ↑ HBO придбала український фільм "Погані дороги": що це означає. 24 Канал (укр.). Процитовано 16 грудня 2021.
  36. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  37. ↑ «Погані дороги»: людське обличчя війни
  38. ↑ П'ять нелегких п'єс. Рецензія на українську драму про війну «Погані дороги»
  39. ↑ Погані дороги. Гуманістичний треш банальних істин від режисерки Наталії Ворожбит
  40. ↑ а б в Ніна Григорська. Оголошено переможців третьої національної премії кінокритиків Кіноколо. НВ. Процитовано 22 жовтня 2020.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про український фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Погані_дороги&oldid=41947129