Побережник берингійський
Побережник берингійський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Calidris ptilocnemis (Coues, 1873) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Erolia ptilocnemis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Побережник берингійський[2] (Calidris ptilocnemis) — вид сивкоподібних птахів родини баранцевих (Scolopacidae).
Поширення
ред.Птах гніздиться на Алясці, Чукотці і Камчатці, а також на Алеутських та Курильських островах. Гніздиться на скелястих узбережжях. Перелітний птах. Він зимує на західному узбережжі Сполучених Штатів і зустрічається на півночі аж до Каліфорнії.
Опис
ред.Кулик досягає довжини тіла від 20 до 22 сантиметрів. Розмах крил становить від 38 до 44 сантиметрів. Вага коливається від 60 до 80 грам. У дорослих особин короткі жовті ноги, дзьоб середнього розміру, темний і тонкий. Тіло темне зверху зі злегка пурпуровим блиском переважно білого низу. Має сіро-плямисті груди та чорний круп.
Спосіб життя
ред.Поїдає молюсків, ракоподібних, личинок мух та інших безхребетних, особливо жуків і павуків. Під час зимівлі живе колоніями. Птахи невеликими зграями прилітають до місця розмноження, де дуже швидко розсіюються. Вони розмножуються невеликими колоніями і добувають їжу невеликими зграями. Однак окремі самці захищають менші місця розмноження. Гніздо являє собою неглибоке дупло, вистелене тонкою травою. Зазвичай кладка складається з чотирьох яєць. Вони мають блідо-зелений, блідо-сірий, оливковий або коричневий колір та темні плями. Інкубаційний період 22-24 дні. Пташенята передкоціальні, покидають гніздо приблизно через 12 годин після вилуплення. Статевозрілими молоді птахи стають приблизно у віці двох років.
Підвиди
ред.- C. p. tschuktschorum, (Portenko, 1937) — гніздиться на Чукотському півострові та на заході Аляски.
- C. p. ptilocnemis, (Coues, 1873) — гніздиться на о-вах Прибилова і на о-вах Холл і Сент-Метью.
- C. p. couesi, (Ridgeway, 1880) — гніздиться на Алеутських островах і на півострові Аляска.
- C. p. quarta, (Hartert, 1920) — гніздиться на півдні півострова Камчатка і на Курильських і Командорських островах.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Calidris ptilocnemis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 8 лютого 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
ред.- "National Geographic" Field Guide to the Birds of North America ISBN 0-7922-6877-6
- Handbook of the Birds of the World Vol 3, Josep del Hoyo editor, ISBN 84-87334-10-5
- "National Audubon Society" The Sibley Guide to Birds, by David Allen Sibley, ISBN 0-679-45122-6
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |