Вікіпедія

Плямисто-рудий кіт

вид ссавців
Плямисто-рудий кіт

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Азійський кіт (Prionailurus)
Вид: Плямисто-рудий кіт
Біноміальна назва
Prionailurus rubiginosus[2]
(I. Geoffroy Saint-Hilaire, 1831)
Ареал плямисто-рудого кота
Ареал плямисто-рудого кота
Посилання
Вікісховище: Prionailurus rubiginosus
Віківиди: Prionailurus rubiginosus
EOL: 312856
ITIS: 552774
МСОП: 18149
NCBI: 61387
Fossilworks: 224053

Плямисто-рудий кіт (Prionailurus rubiginosus) — вид азійського кота (лат. Prionailurus), який належить до підродини малих кішок (лат. Felinae). Є близьким родичем бенгальського кота. Вид історично поширений на території Індії та Шрі-Ланки[3]; останнім часом почав зустрічатися у західних терайях Непалу. Станом на 2016 рік глобальна популяція диких представників зазначена у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи як близька до загрозливого через ареальну роздробленість та враження від втрати та руйнування головного середовища проживання, листяних лісів[1].

На Шрі-Ланці кіт відомий під назвами «кола дівія» та «балал дівія»[4].

Зовнішність ред.

Плямисто-рудий кіт є найменшим диким котом Азії та є конкурентом чорноногого кота для звання найменшого дикого кота світу. Довжина тіла плямисто-рудого кота становить 35-48 см із довжиною хвоста у 15-30 см. Важить 0,9-1,6 кг.

Його зовнішність дуже схожа на зовнішність бенгальського кота, але плями менш чіткі і справляють враження розпливчастості. У кота коротка м'яка шерсть, струнке тіло з відносно короткими лапами, хвіст короткий і пухнастий, округла голова, великі очі і невеликі вуха. Забарвлення сірого кольору з ледь помітними іржавими плямами на спині та боках. Хутро на животі біле із великими темними смугами. Хвіст є найтемнішою частиною тіла, а плями на ньому є найменш видимими. На кожному боці голови є по шість темних смуг, які тягнуться до щік та чола[5].

Розповсюдження та підвиди ред.

Ареал розповсюдження плямисто-рудого кота доволі обмежений. Мешкає в основному у вологих та сухих листяних лісах, а також у чагарниках та на полях. Не проживає у вічнозелених лісах[6]. Віддає перевагу щільній рослинності та кам'янистим територіям[7][8].

Існують дві окремі популяції двох підвидів плямисто-рудого кота[2]: Prionailurus rubiginosus rubiginosus та Prionailurus rubiginosus phillipsi. Підвид P. r. rubiginosus мешкає на півдні Індії. Підвид P. r. phillipsi проживає острові Шрі-Ланка.

Традиційно вважалося, що ареал проживання плямисто-рудого кота в Індії обмежувався південними територіями, але обліки показали, що вид розповсюджений по всі країні. Кота бачили на сході штату Гуджарат, у Заповіднику живої природи і національному парку Гір, у Заповіднику тигрів Тадоба-Андхарі в штаті Махараштра, у горах Східні Гати[8][9][10][11][12]. Камери уловлювання виявили його присутність у Заповіднику тигрів Філібхіт у штаті Уттар-Прадеш та у Заповіднику живої природи Надзіра в штаті Махараштра[13][14]. Через високу кількість гризунів на сільськогосподарських територіях, існує популяція із високим рівнем розмноження на заході штату Махараштра[15].

В березні 2012 плямисто-рудого кота було вперше сфотографовано камерами уловлювання в Національному парку Бардія (Непал), а в березні 2016 — у Заповіднику живої природи Суклапханта (Непал)[16]. В грудні 2014 та у квітні 2015 кота було сфотографовано камерами уловлювання в Національному парку Калесар в штаті Хар'яна[17].

Із Шрі-Ланки існує декілька записів з гірських та рівнинних тропічних лісів. Існує дві різні популяції, одна з якої населяє суху зону, а інша — вологу зону[18]. Згідно з поширеною теорією, пристосуватися до нових територій на Індійському субконтиненті плямисто-рудого кота змусила конкуренція з боку бенгальського кота, якого немає на Цейлоні.

Поведінка ред.

Про екологію та поведінку плямисто-рудого кота у неволі відомо дуже мало. Особини, які проживають у неволі, ведуть нічний спосіб життя, але короткочасно активні й протягом дня[5]. Більшість котів у дикій природі також було помічено після заходу сонця. Деяких особин бачили на деревах та у печерах[19][20][21].

Живуть поодинці. Територія однієї особини може досягати 15 км². Досить часто селиться поблизу людських поселень, щоб полювати на свійську птицю. Піддається одомашенню.

Харчування ред.

Загалом коти харчуються гризунами та птахами, але також полюють на ящірок, жаб та комах. Полюють переважно на землі, роблячи швидкі кидки, щоб зловити свою здобич. Можливо, ховаються на деревах, аби втекти від великих хижаків. Самиці та самці, які живуть у неволі, мітять свою територію, розпорошуючи сечу[5].

Розмноження ред.

Еструс триває п'ять днів, процес спарювання переважно короткочасний. Вважається, що це є результатом адаптації до уникнення більших хижаків у цей період, оскільки самиці знаходяться в уразливому стані під час тічки. Самиці готують лігво в затишному місці і народжують від одного до двох кошенят через 65-70 днів. При народженні кошенята важать 60-77 г і мають ряди чорних плям. Через 68 тижнів кошенята досягають статевого дозрівання, а також набувають хутрового забарвлення дорослих особин із іржавими плямами.

У неволі плямисто-руді коти живуть до 12 років, але тривалість їхнього життя у дикій природі невідома[5].

Загрози ред.

Втрата територій для проживання та поширення сільськогосподарських угідь є серйозною проблемою для живої природи як в Індії, так і на Шрі-Ланці. Проте існує декілька записів про проживання плямисто-рудого кота на культивованих та осілих територіях, хоча невідомо, в якій мірі популяції котів можуть зберігатися в таких областях.

Періодично з'являються доповіді про продажі на ринках шкур плямисто-рудого кота[6]. В деяких областях на котів полюють задля їжі чи знищують їх в результаті захистку своєї домашньої худоби[5].

Зберігання ред.

Індійська популяція входить до Додатку I СІТЕС; популяція на Шрі-Ланці входить до Додатку II СІТЕС. Полювання та торгівля цим видом повністю заборонені по всій Індії та Шрі-Ланці[1].

Станом на 2010 рік популяція, яка перебуває в неволі, становить 56 особин у 8 установах. 11 з цих особин перебувають у Національному зоологічному саді Шрі-Ланки, 45 особин перебувають в 7 європейських зоопарках[22].

Галерея ред.

  •  
    Кішка з кошенятами
  •  
    Плямисто-рудий кіт в Берлінському зоопарку
  •  
    Плямисто-рудий кіт вночі в горах Анамалай на півдні Індії
  •  
    Кішка з кошеням у зоопарку Parc des Félins
  •  
    Кішка з кошеням у зоопарку Parc des Félins
  •  
    Кошеня в зоопарку Parc des Félins
  •  
    Доросла кішка в зоопарку Parc des Félins

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Mukherjee, S. (2016) Prionailurus rubiginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.)
  2. ↑ а б Wilson D. E. & Reeder D. M. Mammal Species of the World, 3rd edition. — JHU Press, 2005.
  3. ↑ Pocock, R.I. (1939). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Mammalia. — Volume 1. London: Taylor and Francis Ltd. Pages 276—280.
  4. ↑ Bambaradeniya, C. N. B. (2006). Prionailurus Severtzov, 1858 [Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] The Fauna of Sri Lanka: Status of Taxonomy, Research, and Conservation. IUCN, Colombo.
  5. ↑ а б в г д Sunquist, M.; Sunquist, F. (2002). Wild cats of the World. Chicago: University of Chicago Press. с. 237–240. ISBN 0-226-77999-8.
  6. ↑ а б Nowell, K., Jackson, P. (1996). Rusty-spotted Cat Prionailurus rubiginosus. Wild Cats: status survey and conservation action plan. IUCN/SSC Cat Specialist Group, Gland, Switzerland. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 28 квітня 2017.
  7. ↑ Kittle, A., Watson, A. (2004). Rusty-spotted cat in Sri Lanka: observations of an arid zone population. Cat News 40: 17–19.
  8. ↑ а б Patel, K. (2006). Observations of rusty-spotted cat in eastern Gujarat. Cat News (45): 27—28.
  9. ↑ Pathak, B. J. (1990). Rusty spotted cat Felis rubiginosa Geoffroy: A new record for Gir Wildlife Sanctuary and National Park. Journal of the Bombay Natural History Society 87: 8.
  10. ↑ Dubey, Y. (1999). Sighting of rusty spotted cat in Tadoba Andhari Tiger Reserve, Maharashtra. Journal of the Bombay Natural History Society 96 (2): 310.
  11. ↑ Manakadan, R. and Sivakumar, S. (2006). Rusty-spotted cat on India's east coast. Cat News 45: 26.
  12. ↑ Behera S. (2008). Rusty-spotted Cat in Nagarjunasagar Srisailam Tiger Reserve. Cat News 48: 19.
  13. ↑ Anwar, M., Kumar, H., Vattakavan, J. (2010). Range extension of rusty-spotted cat to the Indian Terai. Cat News 53: 25–26.
  14. ↑ Patel, K. (2010). New distribution record data for rusty-spotted cat from Central India. Cat News 53: 26–27.
  15. ↑ Athreya, V. (2010). Rusty-spotted cat more common than we think? Cat News 53: 27.
  16. ↑ Appel, A. 2016. The first records of Rusty-spotted Cat in Nepal. Small Wild Cat Conservation News 2 [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]: 8–10.
  17. ↑ Ghaskadbi, P., Habib, B., Mir, Z., Ray, R., Talukdar, G., Lyngdoh, S., Pandav, B., Nigam, P. and Kaur, A. (2016). Rusty-spotted Cat in Kalesar National Park and Sanctuary, Haryana, India. Cat News 63: 28—29.
  18. ↑ Deraniyagala, P. E. P. (1956). A new subspecies of rusty spotted cat from Ceylon. Spolia Zeylanica 28: 113.
  19. ↑ Patel, K. (2011). Preliminary survey of small cats in Eastern Gujarat, India. Cat News 54: 8–11.
  20. ↑ Anwar, M., Hasan, D., Vattakavan, J. (2012). Rusty-spotted cat in Katerniaghat Wildlife Sanctuary, Uttar Pradesh State, India. Cat News 56: 12–13.
  21. ↑ Vasava, A., Bipin, C. M., Solanki, R., and Singh, A. (2012). Record of rusty-spotted cat from Kuno Wildlife Sanctuary, Madhya Pradesh, India. Cat News 57: 22–23.
  22. ↑ Bender, U. (2011). International Register and Studbook for the Rusty-Spotted Cat Prionailurus rubiginosus phillipsi (Pocock, 1939)[недоступне посилання з квітня 2019]. Frankfurt Zoo, Frankfurt.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плямисто-рудий_кіт&oldid=34944168