Ісідор Жоффруа Сент-Ілер

Ісідор Жоффруа Сент-Ілер (фр. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire, нар.* 16 грудня 1805 в Етампі  — †10 листопада 1861 в Парижі) — французький зоолог, син Етьєна.

Ісідор Жоффруа Сент-Ілер
англ. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire
Isidore Geoffroy Saint-Hilaire 002.jpg
Народився 16 грудня 1805(1805-12-16)
Етамп, Франція
Помер 10 листопада 1861(1861-11-10) (55 років)
Париж, Франція
Поховання Пер-Лашез
Місце проживання Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Національність француз
Діяльність зоолог, орнітолог, науковець
Alma mater Паризький університет
Сфера інтересів зоологія
Заклад Паризький університет
Посада Q28494890?
Член Леопольдина, Французька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія і Société nationale de protection de la nature et d'acclimatation de Franced
Рід Geoffroy Saint-Hilaired
Батько Етьєн Жофруа Сент-Ілер
Матір Angélique-Jeanne-Louise-Pauline Brière de Mondétourd
У шлюбі з Louise Blacque-Belaird
Діти Albert Geoffroy Saint-Hilaired і Anaïs-Louise-Pauline Geoffroy Saint-Hilaired
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

CMNS: Ісідор Жоффруа Сент-Ілер на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Вивчивши медицину і природну історію, він став помічником батька в 1824 році в Музеї природної історії в Парижі. З 1829 до 1832 він там читав лекції з орнітології і викладав зоологію. Він мав особливе зацікавлення в науці про девіантні (ті, що відхиляються від норми) форми, тератології, ніж зацікавлення до того, що є нормою. Між 1832 і 1837 роками він опублікував свою головну роботу з тератології: Histoire générale et particulière des anomalies de l'organisation chez l'homme et les animaux. У 1837 році став заступником свого батька на факультеті природничих наук у Парижі й вирушив у Бордо, щоб організувати факультет там. Став інспектором академії Парижа в 1840 році, професором музею після відставки свого батька (1841), генеральним інспектором університету (1844) і членом Королівської ради народної освіти (1845). У 1850 році, після смерті Анрі Марі Блейнвіля, він замінив Блейнвіля як професор зоології на факультеті природничих наук. У 1854 році він заснував Акліматизаційне товариство Парижа і був його президентом. Опублікував ряд наукових статей, есе в галузях зоології, палеонтології, анатомії та одомашнення тварин.

ПублікаціїРедагувати

  • Essais de zoologie générale (1841)
  • La Vie d'Étienne Geoffroy Saint-Hilaire (1847)
  • Acclimatation et domestication des animaux utiles (1849)
  • Lettres sur les substances alimentaires et particulièrement sur la viande de cheval (1856)
  • Histoire naturelle générale des règnes organiques (3 тома, 1854-1862)

ДжерелаРедагувати

  • Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals // JHU Press, 2009, p. 151