Плоходько Руслан Володимирович
Русла́н Володи́мирович Плохо́дько (14 січня 1975, Харків — 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході окупації РФ на сході Україні.
| Плоходько Руслан Володимирович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||||||
 | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 14 січня 1975 Харків | |||||||
| Смерть | 2 травня 2014 (39 років) Карпівка (Збитий з ПЗРК у вертольоті) | |||||||
| Alma Mater | ХІ ВПС | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Роки служби | 1993—2014 | |||||||
| Приналежність |  Україна | |||||||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |||||||
| Рід військ |  Армійська авіація | |||||||
| Формування | ||||||||
| Війни / битви | ||||||||
| Командування | ||||||||
| ||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
| ||||||||
Життєпис
ред.Руслан Плоходько народився в Харкові. У 1982—1988 роках навчався у Харківській загальноосвітній школі № 128.
1993 року вступив до Харківського інституту військово-повітряних сил. Служив у 16-й окремій бригаді армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (в/ч А-2595), що дислокується у м. Броди на Львівщині. Проходив службу у миротворчому контингенті України в Ліберії та ДР Конго[1][2]. У січні 2007 року отримав чергове військове звання «майор»[3].
З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання у районі Слов'янська та Краматорська на Донеччині.
2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два гвинтокрили Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. В результаті обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили гелікоптер «09 жовтий», командир екіпажу Сергій Руденко дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з гелікоптера і намагався врятувати ще одного. Гвинтокрил впав, і в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Гришин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Гелікоптер Руслана Плоходька «40 жовтий» полетів на допомогу, але теж був збитий. Разом з майором Русланом Плоходьком загинули члени екіпажу гвинтокрилу Мі-24П («40 жовтий») майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.
20 травня у Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками. Руслан Плоходько похований 21 травня на Бродівському міському цвинтарі поряд із загиблим бойовим товаришем Сергієм Руденком[4]. У Броварах залишилася дружина та двоє дітей — син 2004 р. н. та донька 2011 р. н.
Нагороди
ред.Вшанування пам'яті
ред.5 травня 2015 року на території 16-ї ОБрАА, що на «Червоних Казармах» у Бродах відбулося відкриття та освячення пам'ятної стели Алеї Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи незалежність та територіальну цілісність України[6].
На честь льотчика назвали одну з вулиць у Московському районі Харкова — вулиця Руслана Плоходька.
12 жовтня 2017 року у Харкові на фасаді ЗОШ № 128 ввстановили меморіальну таблицю на честь колишнього учня школи[7].
Примітки
ред.- ↑ Ми, військові, давали присягу, буде наказ — виконаємо. «Голос України». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ Фотографії з присмаком пороху. «ZN.UA». Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ У таборі 56-го вертолітного загону ЗС України сил Місії ООН у Ліберії відбулася урочиста церемонія присвоєння чергових військових звань офіцерам і прапорщикам українського миротворчого контингенту. «Урядовий портал». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ На Львівщині поховали трьох льотчиків-Героїв, які загинули біля Слов'янська. «ZIK». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ Указ президента України № 631/2014. Інтернет-представництво президента України. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 4 серпня 2014.
- ↑ У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
- ↑ У школі №128 встановили меморіальну дошку герою АТО. Офіційний сайт Харківської міської ради. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
Джерела
ред.- Плоходько Руслан Володимирович. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 19 травня 2017.
- У Слов'янську та Краматорську сепаратисти збили два гелікоптера з львівськими військовими. Телеканал «ЗІК». 03.05.2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 27 травня 2017.
- 2 травня під Слов'янськом загинули в бою п'ятеро військових пілотів із Бродів на Львівщині. «Щоденний Львів». 05.05.2014. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 27 травня 2017.
- У Бродах попрощалися із загиблими у Слов'янську пілотами. «Zaxid.net». Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 20.05.2014.
- Полковник Ігор Ярьоменко: "Вони загинули у Слов'янську, захищаючи Батьківщину від бандитів" (рос.). «Острів». 21.05.2014. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.
- Вони загинули за Україну. «Народна армія». 26.05.2014. Архів оригіналу за 10.08.2017. Процитовано 27.05.2017.