Руденко Сергій Сергійович

Руденко Сергій Сергійович;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	13 квітня 1979; Броди, УРСР, СРСР
Смерть	2 травня 2014 (35 років); Карпівка, Україна; (Збитий з ПЗРК у вертольоті)
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Армійська авіація
Формування	16 ОБрАА
Війни / битви	Миротворча місія в Ліберії; Миротворча місія в Конго; Війна на сході України; Протистояння у Слов'янську 2014 року
Командування
????-2014	Командир вертолітної ланки
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руденко.

Сергі́й Сергі́йович Руде́нко (нар. 13 квітня 1979, Броди, Львівська область, Українська РСР, СРСР — пом. 2 травня 2014, Карпівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, підполковник (посмертно) Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис ред.

Сергій Руденко народився у Бродах, що на Львівщині. Закінчив бродівську школу № 2^[1]. З дитинства мріяв стати льотчиком^[2]. Служив у рідному місті в 16-й окремій бригаді армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України, в/ч А2595. Крім того, проходив службу у миротворчому контингенті України в Ліберії та ДР Конго^[3]^[4]. Льотчик першого класу^[2].

З початком антитерористичної операції на сході України військові льотчики 16-ї ОБрАА виконували завдання в районі Слов'янська і Краматорська у Донецькій області.

2 травня 2014 року поблизу села Карпівка Слов'янського району російськими бойовиками за допомогою переносних зенітних ракетних комплексів було збито два вертольоти Мі-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання в районі міста Слов'янська. В результаті обстрілу п'ятеро офіцерів з двох екіпажів бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Спочатку, близько 3-ї години ранку, підбили вертоліт Сергія Руденка Мі-24П «09 жовтий», він закрутився і почав падати. Командир дав можливість одному з членів екіпажу вискочити з вертольота і намагався врятувати ще одного. Коли вертоліт впав, в ньому почали вибухати боєприпаси. Майор Сергій Руденко і старший лейтенант Ігор Грішин загинули, поранений капітан Євген Краснокутський був захоплений терористами (його звільнили 5 травня). Другий вертоліт, «40 жовтий», полетів на допомогу, але теж був збитий. Загинули всі члени екіпажу: майор Руслан Плоходько, майор Олександр Сабада і капітан Микола Топчій. Тіла обгоріли, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК.

20 травня в Бродах, на території військової частини відбулося прощання з п'ятьма загиблими льотчиками.

Сергій Руденко похований на Бродівському міському цвинтарі поряд із загиблим бойовим товаришем Русланом Плоходьком^[5]. У нього залишилася дружина та донька 2011 р. н.^[6]

Нагороди ред.

Орден Богдана Хмельницького І ст. (2 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[7]
Медаль «За сумлінну службу» ІІІ ст.
Медаль ООН «UNMIL»
Медаль ООН «MONUC»

Вшанування пам'яті ред.

У травні 2015 року в Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну^[8].

Примітки ред.

↑ У Бродівській школі вшанували пам’ять загиблих в АТО випускників. «Сайт міста Броди». 2 травня 2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ ^а ^б За що загинули українські пілоти?. «Сарненські новини». Процитовано 11 липня 2014.
↑ Газета «Народна армія» № 23 (4875) 2012 (стор. 3) (PDF). «Народна армія». Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2014.
↑ Фотографії з присмаком пороху. «ZN.UA». Процитовано 11 липня 2014.
↑ На Львівщині поховали трьох льотчиків-Героїв, які загинули біля Слов'янська. «ZIK». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
↑ Ініційовано збір коштів на допомогу сім’ям загиблих вертолітників. «8 корпус». Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
↑ Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. 5 травня 2015.

Посилання ред.

Руденко Сергій Сергійович. Книга пам'яті полеглих за Україну.
У Слов'янську та Краматорську сепаратисти збили два гелікоптера з львівськими військовими. Телеканал «ЗІК». 03.05.2014.
2 травня під Слов'янськом загинули в бою п'ятеро військових пілотів із Бродів на Львівщині. «Щоденний Львів». 05.05.2014.
У Бродах попрощалися із загиблими у Слов'янську пілотами. «Zaxid.net». Процитовано 20.05.2014.
Полковник Ігор Ярьоменко: "Вони загинули у Слов'янську, захищаючи Батьківщину від бандитів" (рос.). «Острів». 21.05.2014.
Вижив, вистояв, повернувся. «Народна армія». 09.08.2016. Архів оригіналу за 28.06.2017. Процитовано 27.05.2017.

[1] У Бродівській школі вшанували пам’ять загиблих в АТО випускників. «Сайт міста Броди». 2 травня 2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[sarny-2] а ^б За що загинули українські пілоти?. «Сарненські новини». Процитовано 11 липня 2014.

[3] Газета «Народна армія» № 23 (4875) 2012 (стор. 3) (PDF). «Народна армія». Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2014.

[4] Фотографії з присмаком пороху. «ZN.UA». Процитовано 11 липня 2014.

[5] На Львівщині поховали трьох льотчиків-Героїв, які загинули біля Слов'янська. «ZIK». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.

[6] Ініційовано збір коштів на допомогу сім’ям загиблих вертолітників. «8 корпус». Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 11 липня 2014.

[7] Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[8] У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. 5 травня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]