Салтівський район

адміністративний район м. Харків
(Перенаправлено з Московський район (Харків))

Салтівський район — адміністративний район у східній частині міста Харкова. Утворений 2 вересня 1937 року, до 14 вересня 1961 називався Сталінський, до 11 травня 2022 називався Московський район. Найбільший за населенням адміністративний район міста Харкова.

Салтівський район
Moskow Rayon of Kharkov.svg
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Харків
Утворений: 1937
Колишні назви: Сталінський район (2 вересня 1937 — 14 вересня 1961)
Московський район (14 вересня 1961 — 11 травня 2022)
Населення: 302 600
Площа: 22,7 км²
Густота населення: 13 330 осіб/км²
Географічні координати: 50°00′13″ пн. ш. 36°20′01″ сх. д. / 50.00377000002777805° пн. ш. 36.333680000027776202° сх. д. / 50.00377000002777805; 36.333680000027776202Координати: 50°00′13″ пн. ш. 36°20′01″ сх. д. / 50.00377000002777805° пн. ш. 36.333680000027776202° сх. д. / 50.00377000002777805; 36.333680000027776202
Районна влада
Адреса адміністрації: 61050, м. Харків,вул. Юр'ївська, 13, тел. 7320266
Вебсторінка: Московська райрада
Голова районної ради: Коновалов Леонід Станіславович
Мапа

CMNS: Салтівський район у Вікісховищі

Загальні відомостіРедагувати

Площа зеленої зони — 462 га. Площа доріг району — 1581 тис. м².

Салтівський район розміщується від центра міста на північний схід та межує на північному заході з Київським, на південному заході — із Основ'янським, на півдні — з Слобідським і Немишлянським районами, на сході та північному сході — з Харківським районом області.

ІсторіяРедагувати

 
Московський район м. Харкова: Становлення, розвиток, сьогодення: Довідник / Ю. Я. Кроль, О. Ф. Амеріна, Є. П. Бабенков та ін.

Салтівський район міста Харкова створений 2 вересня 1937 року[1] (до 14 вересня 1961 року Сталінський район). З 14 вересня 1961 по 11 травня 2022 називався Московським районом, названий так на честь столиці СРСР та згодом Росії — Москви.

11 травня 2022 року на позачерговій сесії Харківської міської ради Московський район перейменовано на Салтівський.[2]

ГербРедагувати

Поле англійського (чотирикутного з гострою основою) щита увігнуто пересічене й унизу розсічене; у верхньому зеленому полі герб Харкова: кадуцей (золотий жезл зі срібними крилами, обвитий срібними зміями) і ріг достатку, наповнений плодами і квітами, навхрест; у другому лазуровому полі — будівлі, що зображають архітектурний ансамбль району; в третьому помаранчевому полі — шестерня, всередині якої знак атома.

Промисловість і торгівляРедагувати

У районі працюють 33 промислових підприємства, серед них відомі далеко за межами України — АТ «Автрамат», ЗАТ "Хлібзавод «Салтівський», АТ «ХЕЛЗ», ТОВ «Промелектро».

Освіта та наукаРедагувати

У Салтівському районі діють 8 НДІ, серед яких провідні у своїх галузях — Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут технології електромашинобудування, Науково-дослідний інститут лазерних технологій, Науково-дослідний інститут неврології, психіатрії та наркології, Науково-дослідний інститут охорони здоров'я дітей і підлітків.

Система освіти в районі представлена всіма видами навчальних закладів.

  • Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України;
  • Українська академія залізничного транспорту;
  • 7 професійно-технічних навчальних закладів та навчально-виробничий центр профтехосвіти № 2, у яких навчаються близько 7 тис. підлітків.

У районі діють 37 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається близько 25 тис. дітей, у тому числі близько 600 дітей — у приватних школах, працює понад 2500 педагогів. У школах створені 11 музеїв військово-патріотичного виховання й історико-краєзнавчого напрямку.

Дошкільних навчальних установ у районі 32, із них 27 — загального розвитку, 3 — комбінованого типу, 1 — санаторного типу, 1 — спеціалізованого типу, у них виховується понад 6 тис. дітей.

Культура та туризмРедагувати

У районі діє 23 установи культури, у тому числі

  • підлітковий клуб «Ровесник» (з філією «Зміна» та ОСП),
  • дитяча художня школа № 2 імені Левченка,
  • дитяча музична школа № 15 імені Моцарта з однією філією,
  • дитяча школа мистецтв № 3 з двома філіями,
  • центральна бібліотечна мережа, що об'єднує 13 масових бібліотек, книжковий фонд яких становить понад 100 тис. екземплярів,
  • Палац культури НПП «ХЕМЗ».

На території району розташовані: міський музей ім. К. І. Шульженко; працює Харківська обласна пожежно-технічна виставка, єдиний в Україні районний музей—діорама «Афганістан — як це було», експозиція історії Московського району.

Охорона здоров'яРедагувати

У 9 лікувально-профілактичних установах району надається медична допомога близько 370 тис. жителів Салтівського, Немишлянського, Слобідського та Київського районів міста Харкова.

Спорт та позашкільна діяльністьРедагувати

У районі діють 2 спортивні школи (ДЮСШ № 4, 13), клуб юних моряків, центр позашкільної освіти «Мрія», у яких займаються близько 5,5 тис. дітей.

За місцем проживання працюють близько 10 клубів, які відвідують близько 2 тис. підлітків.

На території району розташований Харківський (міський) палац дитячої та юнацької творчості, де організовані різноманітні спортивні секції, гуртки, творчі колективи, в яких займаються понад 5 тис. дітей.

Житлове господарствоРедагувати

У районі експлуатуються 5966 будинків, загальною площею 5,4 млн м². Довжина мереж зовнішнього вуличного освітлення понад 300 км.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Президії ЦВК УРСР № 178 від 2 вересня 1937 р. «Про утворення міських районних рад у містах Харкові, Сталіно та Ворошиловграді»
  2. У Харкові перейменували Московський район і три вулиці. Укрінформ. 11 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 

ДжерелаРедагувати