Плоский Потік
Плоский Поті́к — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Полянської сільської громади.
село Плоский Потік | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Мукачівський район | ||||
Тер. громада | Полянська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21040210070020191 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1500 | ||||
Населення | 269 | ||||
Площа | 3,89 км² | ||||
Густота населення | 69,15 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 89311 | ||||
Телефонний код | +380 3133 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°38′43″ пн. ш. 22°53′37″ сх. д. / 48.64528° пн. ш. 22.89361° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
349 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 89311, с.Плоске, 260 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
ред.Перша згадка 7 квітня 1607 року коли кенез Ференц Магочі дає Андрію Даниловичу грамоту на право заснування.
Перший раз у статистиці воно фіксується в 1856 році як Потік, у якому проживало 30 жителів. Поселення, яке з'явилося на місці лісозаготівлі. Будучи частиною Мукачівського кріпацького володіння у 1600 році, називалось Корнянським Потоком, і був у ньому один будинок.
Потім село почало відроджуватись — у 1839 році тут проживало 90 душ на 15-ти ділянках. Проте, у 1921 році у Плоске-Потоці (називали також Файним Потоком) у 20-ти будинках проживало 130 жителів, і з них 107 були неграмотними.
У грудні 1948 року створено колгосп ім.70- річчя Сталіна. У вересні 1950 року він об'єднався з колгоспом ім. Ворошилова у с. Павлово та колгоспом ім. Матросова у с. Оленьово. У 1959 році його назву перейменували на «Радянську Верховину», а 1963 року на «Весну».
Туристичні місця
ред.- мінеральні води
- місця масового цвітіння першоцвітів
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 131 чоловік та 118 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 269 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |