Відкрити головне меню

Кирило Володимирович Плетньов (нар.. 30 грудня 1979, Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист, продюсер.

Плетньов Кирило Володимирович
рос. Кирилл Владимирович Плетнёв
Плетнёв Кирилл.jpg
Дата народження 30 грудня 1979(1979-12-30) (39 років)
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія актор, кіноактор, кінорежисер, кінопродюсер, монтажер, сценарист, продюсер
Нагороди
IMDb ID 1767417
kirillpletnev.ru
Плетньов Кирило Володимирович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Кирило Плетньов народився 30 грудня 1979 року в місті Харкові Української РСР[1]. Батько — Володимир Плетньов, інженер-винахідник. Мати — Тамара Федорівна, майстер спорту міжнародного класу з бальних танців[2]. Через рік після народження Кирила родина переїхала до Ленінграду. У нього є молодший брат Михайло, архітектор[3].

З чотирирічного віку Кирило почав займатися спортивними бальними танцями, до яких його залучила мама. Брав участь у всіх танцювальних конкурсах, що проводилися в піонерських таборах, де часто виборював перші місця. Згодом став чемпіоном Європи з сучасних танців[2].

До дев'ятого класу середньої школи навчався в дитячо-юнацькій спортивній школі «Зміна» футбольного клубу «Зеніт», але футбол не любив. Займався також скелелазінням у шкільному туристичному гуртку. Середню загальну освіту отримав у школі з театральним профілем[4].

У 1996 році, у шістнадцятирічному віці, Кирило Плетньов вступив на акторський факультет Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (курс режисера Володимира Вікторовича Петрова). Вступні екзамени здавав на режисерський факультет, але члени приймальної комісії, зіславшись на його молодий вік та відсутність у нього життєвого досвіду, запропонували йому вчитися на актора. Після закінчення академії в 2000 році показувався в декількох московських театрах. Зрештою, увійшов до трупи Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна і переїхав до Москви[4][5].

З 2000 року активно знімається в кіно і телесеріалах.

Навесні 2003 року пішов з театру Армена Джигарханяна. З цього ж року почав роботу з театральним режисером Іриною Керученко[4].

У 2009 році в парі з Дариною Резніковою прийняв участь у четвертому сезоні розважального телешоу «Танці з зірками»[2], де пара посіла шосте місце[3].

У 2014 році закінчив факультет кінодраматургії та кінорежисури Вищих курсів кіно і телебачення Всеросійського державного університету кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК) (майстерня Дениса Вікторовича Родиміна та Володимира Олексійовича Фенченкоа)[6]. Його перша режисерська робота — короткометражний художній фільм «6:23», який розповідає про актора, який отримує важку звістку під час вистави[5]. Фільм був відзначений нагородами фестивалів, у тому числі 33-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК. Дипломна робота режисера Плетньова — короткометражний художній фільм «Настя» — стала володарем головного призу студентського журі 34-го Міжнародного студентського фестивалю ВДІК, головного призу конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» у 2015 році[6], а також призу у конкурсі короткометражних фільмів Міжнародного фестивалю фільмів про права людини «Сталкер» 2015 року[7]. Успіх фільму «Настя» допоміг профінансувати третій короткометражний фільм Кирила Плетньова — «Мама»[8].

У 2014 році був членом Експертної ради Другого Всеросійського відкритого конкурсу сценаріїв та кіноробіт «Кінопризив» у Москві[9].

Особисте життяРедагувати

Кирило Плетньов був одружений на актрисі Лідії Мілюзіній (2010—2012). Від цього шлюбу у них народився син Федір (нар.. 20 квітня 2011)[10].

У актора є ще старший син Георгій (нар.. 2007)[11].

Кирило Плетньов живе громадським шлюбом з актрисою Ніно Нінідзе (дочкою Ії Нінідзе)[12]. 13 грудня 2015 року у пари народився син Сандрік(Олександр)[7].

ТворчістьРедагувати

ФільмографіяРедагувати

АкторРедагувати

  1. 2000 — Убивча сила 2 (серія № 4 «Дачний сезон») — Діма, хлопець на пляжі
  2. 2002 — Ведмежий поцілунок — Нік
  3. 2002 — Тайга. Курс виживання — Олексій
  4. 2004 — Далекобійники 2 (серія № 6 «Полуторка») — Серьога, чорний археолог
  5. 2004 — Діти Арбата — Федько-кооператорщик
  6. 2004 — Диверсант — Олексій Петрович Бобриков, молодший сержант / молодший лейтенант / старший лейтенант / капітан
  7. 2004 — Легенда про Кащея, або В пошуках тридесятого царства — Жар
  8. 2004 — Па — Кирило
  9. 2004 — Самара-містечко — «Кідала», лже-перекладач
  10. 2004 — Штрафбат (серії № 1-2) — Дубінін
  11. 2005 — Неслужбове завдання 2. Вибух на світанку — Польовий, старший лейтенант, командир групи
  12. 2005 — Золоті хлопці — Гриша Чайка
  13. 2005 — Солдати 3 — Денис Анатолійович Неліпа («Береза»), рядовий (з 2-ї серії — молодший сержант)
  14. 2006 — Дурдом (Україна) — Михайло Мішин, старший лейтенант
  15. 2006 — Під зливою куль (фільм № 1 «Секретна зброя», фільм № 2 «Діти генерала», фільм № 3 «Госпіталь», фільм № 4 «Протистояння») — Андрій Безфамільний, молодший лейтенант / лейтенант, командир розвідки, колишній безпритульний' '
  16. 2006 — Російський переклад — Євген Андрійович Кондрашов, старший лейтенант міліції, оперативник
  17. 2006 — З Дону видачі немає — Віктор, бандит
  18. 2006 — Голландський пасаж — Володимир Валентинович Лосєв, син злодія «в законі» Валентина Івановича Лосєва («Сохатого»)
  19. 2006 — Пристрасті за кіно, або Панове кіношники — Слава Нечаєв
  20. 2007 — Утікачки — Вася
  21. 2007 — Дев'ять життів Нестора Махна — Владислав Данилевський, син пана Івана Казимировича Данилевського, брат Вінценти
  22. 2007 — Диверсант 2: Кінець війни — Олексій Петрович Бобриков, старший лейтенант / капітан
  23. 2008 — Адмірал — Фролов, мічман
  24. 2008 — Аеропорт 2 (серія № 14 «Десять відсотків») — Антон Столяров, син художника Віктора Петровича Васильєва
  25. 2008 — Ваша зупинка, мадам! — Роман
  26. 2008 — Громови. Будинок надії — Юрій («Йорик»)
  27. 2008 — Золото Трої — Джонатан Вешлі
  28. 2008 — Кохання-зітхання 2 — Віктор Павлович Сіньков / Вікторія Павлівна Сінькова
  29. 2008 — Один день — Віктор
  30. 2009 — Десантура. Ніхто, крім нас — Олексій Кудінов, лейтенант / старший лейтенант
  31. 2009 — Канікули суворого режиму — Геннадій Петрович Васильков («Артист»), засуджений
  32. 2009 — Одну тебе люблю — Сергій Уфімцев, син Іллі та Клавдії
  33. 2009 — Піп — Олексій Луготінцев
  34. 2009 — Правило лабіринту — Костянтин
  35. 2009 — За загадкових обставин (Україна) (фільм № 2 «Нещадна любов», фільм № 3 «Наступна станція — смерть», фільм № 4 «Кава по-диявольськи») — Олексій Сирота, старший лейтенант міліції (з фільму № 4 — капітан), слідчий, працівник карного розшуку
  36. 2009 — Наказано знищити! Операція: «Китайська шкатулка» — Олександр Садков, диверсант, радист
  37. 2009 — Перерваний політ Гері Пауерса (документальний) — Айвазян
  38. 2010 — Олександра — Михайло, геолог, сусід Олександри
  39. 2010 — Віра, Надія, Любов — Ілля Строєв, син Віри та Віктора
  40. 2010 — Голоси (серія № 7) — Стас Годеєв
  41. 2010 — Шукаю тебе — Артем
  42. 2010 — Лісовик. Продовження історії — Євген, механік
  43. 2010 — Рейдер — Олександр Пахомов, співробітник особливого відділу НДІ «Мікроточмаш»
  44. 2011 — Варення з сакури — технік
  45. 2011 — Любов і розлука — Лачо Чубаров, циган
  46. 2011 — Піраньї — Максим Нечаєв, рибінспектор
  47. 2011 — Пильна робота — Петро Земцов, оперативник, співробітник районного відділу міліції, колишній військовий
  48. 2011 — Я дочекаюся… — Сергій
  49. 2012 — Серпень. Восьмого — танкіст, командир головного танка
  50. 2012 — Друге повстання Спартака — «Марсель», злодій «у законі»
  51. 2012 — Одного разу в Ростові — Павло Костянтинович Карпухін, капітан карного розшуку (Угро)
  52. 2012 — Дорога на острів Пасхи — Павло Аркадійович Малахов, слідчий
  53. 2013 — Мама-детектив — Максим Васильович Марецький, слідчий ГУВС міста Москви, колега слідчої Лариси Іванівни Льовіної
  54. 2013 — Роман з кокаїном — Василь Буркевіц
  55. 2013 — Клянемося захищати — Геннадій Харламов, сержант
  56. 2013 — Метро — Сергій Назимов, телекореспондент
  57. 2014 — Небо занепалих — Павло Миколайович Шарманов, власник найбільшої авіаційної компанії
  58. 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — Дмитро Іринархович Завалішин, лейтенант, командир загону морської піхоти російського флоту
  59. 2014 року — Не в хлопцях щастя — Володимир
  60. 2014 року — Невипадкова зустріч — Андрій Колесников («Коліщатко»), колишній друг Сергія
  61. 2014 року — Поспішайте любити — Станіслав, колишній чоловік Асі
  62. 2014 року — Досвід реконструкції — Євген Олександрович Сімаков, слідчий
  63. 2014 року — Настя (короткометражний) — епізод
  64. 2015 — непідсудність — Олександр Миколайович Волков
  65. 2016 — Любов з обмеженнями — Саня, охоронець медичного центру
  66. 2016 — П'ятниця — Максим
  67. 2016 — Вікінг — Олег Святославич, князь древлянський
  68. 2016 — РВВС — Малас, старший лейтенант
  69. 2016 — Ялинки 5 — Костянтин
  70. 2016 — Фейк (короткометражний) — епізод
  71. 2016 — Колектор — Євген, охоронець фірми (голос за кадром)
  72. 2017 — Три дні до весни — Володимир Андрєєв, офіцер НКВС
  73. 2017 — Безпека — Кирило Павлович Копєйкін, капітан поліції, старший оперуповноважений кримінальної поліції
  74. 2017 — Мішок без дна — розбійник
  75. 2017 — Доктор Ріхтер — Олег
  76. 2017 — Зажигай! — епізод (немає в титрах)
  77. 2018 — Без мене — Ваня
  78. 2018 — А. Л. Ж. И. Р. (у виробництві) — начальник охорони табору

РежисерРедагувати

  • 2012 — «Собака і серце» (короткометражний)
  • 2013 — «6:23» (короткометражний)
  • 2015 — «Настя» (короткометражний)
  • 2016 — «Мама» (короткометражний)
  • 2017 — «Зажигай!»
  • 2018 — «Мама назавжди»
  • 2018 — «Без мене»
  • 2018 — «Сім вечорів»

СценаристРедагувати

  • 2013 — «6:23» (короткометражний)
  • 2015 — «Настя» (короткометражний)
  • 2016 — «Мама» (короткометражний)
  • 2017 — «Зажигай!»

ПродюсерРедагувати

  • 2017 — «Зажигай!»

Ролі в театріРедагувати

  1. 2000 — «Ревізор» — Бобчинський-Добчинський (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
  2. 2000 — «Казки Вченого Кота» — Кіт Вчений (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
  3. 2001 — Божевільний день, або Одруження Фігаро — Фігаро (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
  4. 2001 — «Закрий очі — розповім тобі казки» — Фома (Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна)
  5. 2004 — «Фантомні болі» — Дмитро (Школа-студія МХАТ і Театр.doc)
  6. 2005 — «Гедда Габлер» — Ейлерт Левборг (Школа-студія МХАТ і Центр імені Вс. Мейєрхольда)
  7. 2007 — «Я — кулеметник» — хлопець 20-30 років (Центр драматургії і режисури п/к О. Казанцева та М. Рощина)
  8. 2011 — «Злочин і покарання» Федора Достоєвського, режисер Лев Еренбург — Родіон Романович Раскольніков (МХТ ім. Чехова)

Нагороди та номінаціїРедагувати

 
Кирило Плетньов на кінофестивалі «Кінотавр» у Сочі, 17 червня 2015 року.
  • 2001 — номінація на премію «Московські дебюти» за найкращу чоловічу роль («Божевільний день, або Одруження Фігаро»)
  • 2005 — приз за найкращу чоловічу роль фестивалю «Нова драма» («Фантомні болі»)
  • 2006 — приз «Золотий меч» за найкращу чоловічу роль IV Міжнародного фестивалю військового кіно ім. Ю. М. Озерова (х/ф «Протистояння»)
  • 2007 — премія газети «Московський комсомолець» за найкращу чоловічу роль у категорії «Початківці» («Я — кулеметник»)
  • 2007 — премія «Чайка» (номінація «Прорив») за роль у виставі «Я — кулеметник»
  • 2014 — фестиваль студентського кіно «Свята Анна» — спеціальний приз «Фільм Про» і програми «Індустрія кіно» («6:23»)[5]
  • 2014 — XV Міжнародний телекінофорум «Разом» (Ялта) — приз за найкращий дебют («6:23»)[13]
  • 2015 — кінофестиваль «Кінотавр» — Головний приз конкурсу «Кінотавр. Короткий метр» («Настя»)
  • 2015 — кінофестиваль «Сталкер» — приз за найкращий короткометражний фільм («Настя»)[7]
  • 2017 — премія «Золотий орел» за найкращий короткометражний фільм («Мама»)

ПриміткиРедагувати

  1. Плетнёв Кирилл Владимирович. Биография, фильмография. // kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 2012-03-01. Процитовано 2011-09-26. 
  2. а б в
  3. а б
  4. а б в
    Кирило Плетньов. «Пунктиром від першої особи». Автобіографія. Сайт «Люди» // peoples.ru (15 листопада 2007 року)
  5. а б в Анастасия Темирджанова (22 апреля 2014 года). Лауреат премии объединённой редакции «Фильм Про» и программы «Индустрия кино» рассказывает о фильме «6:23». — Эксклюзивное интервью с Кириллом Плетнёвым. // filmpro.ru. Процитовано 2014-09-27. 
  6. а б
  7. а б в Светлана Хохрякова (18 декабря 2015 года). На фестивале «Сталкер» самым титулованным оказался фильм о репрессированном актёре. Газета «Московский комсомолец» // mk.ru. Процитовано 2015-12-21.  Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Сталкер на mk.ru» визначена кілька разів з різним вмістом Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Сталкер на mk.ru» визначена кілька разів з різним вмістом
  8. Родион Чемонин (19 февраля 2016 года). Снимается кино: «Мама». // tvkinoradio.ru. Процитовано 2016-02-22. 
  9. Александр Бойко (21 ноября 2014 года). В Москве подвели итоги Второго Всероссийского открытого конкурса сценариев и киноработ «Кинопризыв». Газета «Комсомольская правда» // kp.ru. Процитовано 2015-12-21. 
  10. Оксана Кальнина (28 квітня 2011 року). Кирилл Плетнёв стал папой. — У звезды сериалов «Диверсанты» и «Любовь и разлука» родился сын. Газета «Комсомольська правда» // kp.ru. Процитовано 2011-09-26. 
  11. Олег Перанов. Кирилл Плетнёв: «В конце концов у меня проснулась любовь к себе!» // Общероссийская газета «Моя семья» (moya-semya.ru). — 2015. — № 33 (24 серпня).
  12. Кирилл Плетнёв станет отцом в третий раз. — У актёра уже есть два сына от первого брака с актрисой Лидией Милюзиной — Фёдор и Георгий. // 7days.ru. 15 июля 2015 года. Процитовано 2015-11-20. 
  13. XV Международный телекинофорум «Вместе» (22-27 августа, Ялта). СК Новости. 19 сентября 2014. Процитовано 2014-09-27. [недоступне посилання з квітень 2019]

ПосиланняРедагувати