Вікіпедія

Плацентофагія

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Плацентофагія (від 'плацента' + "грец. φαγειν" — їсти)  — акт під час якого ссавці поїдають власну плаценту після пологів.

Коза поїдає плаценту

Плацента містить високі рівні простагландину, який сприяє інволюції. Плацента містить невеликі кількості окситоцин, який зменшує стрес після народження. Існує дуже мало досліджень, які прагнуть довести, що поїдання плаценти забезпечує ці гормональні ефекти.[джерело?][джерело?]

Також існує думка, що плацентофагія природно склалася, щоб приховати всі сліди пологів від хижаків в дикій природі. Більшість плацентарних ссавців практикують плацентофагію, у тому числі травоїдні. Винятки: ластоногі, китоподібні, верблюди і люди. Плацентофагія спостерігається в комахоїдних, гризунів, рукокрилих, зайцеподібних, хижаків, конеподібних, парнокопитних (за винятком верблюдів) і приматів. У сумчастих плацента розсмоктується, тому вони не можуть здійснювати плацентофагію, однак енергійно вилизують рідини, які виводяться з організму після пологів.[1]

Деякі дослідження показали, що вживання плаценти може збільшити больовий поріг у вагітних щурів. У щурів, які споживали плаценту, відзначається незначне піднесення природної опіоїд-опосередкованої аналгезії. Ендогенні опіати, такі як ендорфіни і динорфіни — природні хімічні речовини, що відносяться до опіумної молекули, виробляються в центральній нервовій системі. Виробництво ендогенних опіоїдів збільшується під час пологів. Вони мають здатність підвищувати больовий поріг. З поїданням плаценти в щурів збільшувався рівень опіоїдів, а разом з ним — і больовий поріг. Щури, яким дали м'ясо замість плаценти, не показали ніякого збільшення больового порогу. Проте не було наукових досліджень, які показують, що плацентофагія підсилює аналгезію в людини.[2][3]

Людська плацентофагія

ред.
 
Людська плацента
 
Висушена людська плацента як ліки - Ziheche (紫河车)

Плацента глибоко шанується в багатьох культурах, тому є мало доказів плацентофагії в людей.[4]

Ті, хто виступають за плацентофагію, вважають, що вживання в їжу плаценти запобігає післяпологовій депресії та іншим ускладненням вагітності.[5] Акушерка-гінекологиня і прессекретарка Королівського коледжу акушерів і гінекологів Меггі Блот говорить про те, що не існує жодних медичних підстав для поїдання плаценти: "Тварини їдять свою плаценту, щоб отримати живильні речовини, але людина, яка добре харчується, немає ніякої користі. Немає ніяких причин, щоб робити це"[6].

В 2015 докторкою клінічної психології Синтія Койл (англ. Cynthia W. Coyle) було опубліковано наукову роботу[7], у якій її команда досліджувала людську плацентофагію. Дослідження показало, що людська плацентографія є дуже рідкісним явищем та відносно сучасним феноменом (особливо в західній культурі), який підтримують люди-прихильники альтернативної медицини. Койл стверджує, що немає ніяких доказів користі людської плацентофагії. Вона також говорить, що прибічники плацентофагії часто спираються на дослідження плацентофагії у тварин, говорячи про користь поїдання плаценти для зменшення ризиків післяпологової депресії та підвищення лактації, хоча насправді дослідження на тваринах цього не підтверджують.[8]

Плацента людини також є інгредієнтом деяких традиційних китайських ліків,[9] серед яких є препарат з висушеної плаценти людини, відомий як "Ziheche", що використовується для лікування безпліддя, імпотенції та інших захворювань.[10]

Британський шеф-кухар Г'ю Феарнлі-Ухіттінгстал набув поганої слави, коли приготував та з'їв плаценту жінки на одній з його програм.[11]

Примітки

ред.
  1. ↑ Mark B. Kristal (2 лютого 1980), Placentophagia: A Biobehavioral Enigma, Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 4: 141—150, doi:10.1016/0149-7634(80)90012-3, архів оригіналу за 13 жовтня 2006, процитовано 12 грудня 2007 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка)Проігноровано невідомий параметр |access-date= (можливо, |accessdate=?) (довідка); Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка)
  2. ↑ Mark B. Kristal (May 2012), Placentophagia in Humans and Nonhuman Mammals: Causes and Consequences, Ecology of Food and Nutrition, архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2007, процитовано 14 січня 2017
  3. ↑ Mark B. Kristal (1991), Enhancement of Opioid-Mediated Analgesia: A Solution to the Enigma of Placentophagia, Neuroscience and Biobehavioral Reviews
  4. ↑ SM Young & DC Benyshek. In Search of Human Placentophagy: A Cross-Cultural Survey of Human Placenta Consumption, Disposal Practices, and Cultural Beliefs (PDF). Ecol Food Nutr. 2010 Nov-Dec;49(6):467-84. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2015. Процитовано 20 червня 2012.
  5. ↑ Apari P, Rózsa L (2006), Deal in the womb: fetal opiates, parent-offspring conflict, and the future of midwifery (PDF), Medical Hypotheses, 67 (5): 1189—1194, doi:10.1016/j.mehy.2006.03.053, PMID 16893611
  6. ↑ Why eat a placenta?, BBC News, 18 квітня 2006, процитовано 12 грудня 2007
  7. ↑ Coyle, Cynthia. Placentophagy: therapeutic miracle or myth?. 04.06.2015 (англ) .
  8. ↑ Autocannibalism is when you eat bits of your own body. BBC (англ) .
  9. ↑ Traditional Chinese medicine contains human placenta, News-Medical.Net, 8 травня 2004, процитовано 12 грудня 2007
  10. ↑ Tierra, Lesley; Tierra, Michael (1998), Chinese traditional herbal medicine, Twin Lakes, WI: Lotus Light Pub, с. 225, ISBN 0-914955-32-2
  11. ↑ Channel 4 rapped for serving placenta. BBC. Процитовано 17 грудня 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Плацентофагія