Пластометрія

Пластометрія (рос. пластометрия, англ. plastometry, нім. Plastometrie f) — метод оцінки вугілля (шихт) як сировини для коксування. Осн. показники пластометрії характеризують властивості вугілля в пластичному стані.

Визначаються товщиною пластичного шару (у), пластометричною усадкою (х) та виглядом коксового королька.

Визначення пластометричних показників за методом Л. М. Сапожникова

Див. також Визначення пластометричних показників за методом Л. М. Сапожникова

Метод визначення пластометричних показників широко застосовується в нашій країні. Його використовують для класифікації і оцінки якості вугілля, яке направляється на коксування. Методика визначення пластометричних показників встановлена ГОСТ 1186–87.

Визначення показників текучості в пластометрі Гізелера

Ущільнене вугілля нагрівають в металевому тиглі циліндрової форми з мішалкою. Мішалка є металевим стрижнем з чотирма лопатями, розташованими перпендикулярно до стрижня. Піч перед дослідом нагрівається до 300 °С, потім нагрівання здійснюється із швидкістю 3 °С/хв. до 550 °С. Мішалка приводиться в рух мотором з постійним зусиллям. При випробуванні реєструють частоту обертання мішалки і температуру.

В результаті випробування визначають максимальну текучість (максимальну швидкість руху мішалки в діленнях лічильника за хвилину), а також температуру розм'якшення вугілля, температури максимальної текучості і твер-діння.

Див. також

• Коксування
• Спікливість
• Коксівність вугілля
• Методи оцінки спікливості і коксівності вугілля

Література

• В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.