Пишкін Борис Андрійович

|портрет=

Пишкін Борис Андрійович
рос. Борис Андреевич Пышкин
Народився	3 вересня 1893(1893-09-03) Казань, Російська імперія
Помер	29 січня 1970(1970-01-29) (76 років) Київ,  УРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тімірязєва
Галузь	берегові процеси, гідрологія
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	професор, член-кор. АН УРСР
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Відомі учні	Сеймов Валентин Михайлович
Членство	НАН України
Війна	німецько-радянська війна

Пишкін Борис Андрійович (3 вересня 1893 року — 29 січня 1970 року) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології суші Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.

Біографія

Народився 3 вересня 1893 року в Казані, Росія. Закінчив 1924 року Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тімірязева зі спеціальності «гідротехнік». Учасник Другої світової війни. Працював у водогосподарських установах Середньої Азії, Закавказзя. Завідувач кафедри в Омському сільгоспуніверситеті, викладав у Київському гідромеліоративному інституті. У 1945–1948 роках працював у секції водогосподарських проблем АН України. Докторський ступінь отримав у 1946 р. Член-кореспондентом АН України обраний у 1951 р. У Київському університеті працював у 1962–1967 роках завідувачем кафедри гідрології суші (тепер гідрології та гідроекології) географічного факультету. Водночас завідував відділом в Інституті гідрології і гідротехніки АН України (тепер Інститут гідромеханіки НАН України).

Наукові праці

Сфера наукових досліджень: питання динаміки берегів морів і водосховищ, зокрема, теорії гідродинаміки прибережної зони, дії вітрових хвиль на гідротехнічні споруди і береги, а також циркуляції двофазних потоків у трубопроводах і ріках. Розробив методи захисту берегів від затоплювання та розмивання, а також захисту водозаборів і портів від замулювання та занесення. Створив новий науковий напрям — динаміка берегів водосховищ. Автор близько 200 наукових праць. Основні праці:

1. Лісосплав і лісосплавні споруди на річках України. — К., 1955 (у співавторстві).
2. Дослідження вздовжберегового руху наносів на водосховищах. — К., 1967 (у співавторстві).
3. Регулювання вздовжберегового потоку наносів. — К., 1972 (у співавторстві).
4. Динаміка берегів водосховищ. — К., 1973.

Література

1. Пишкін, Борис Андрійович. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
3. Хільчевський В. К. Кафедра гідрології і гідрохімії: освіта і наука. — К., 2000.
4. Українські гідрологи, гідрохіміки, гідроекологи / За ред. В. К. Хільчевського. — К., 2004.
5. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К.: ВГЛ «Обрії», 2008.