Печорна
Печо́рна — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2020 підпорядковане Зеленогайській сільраді.
| село Печорна | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Заліщицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060170230056092 |
| Облікова картка | Печорна |
| Основні дані | |
| Засноване | 1427 |
| Населення | 511 |
| Територія | 1.930 км² |
| Густота населення | 264.77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48605 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Відстань до районного центру |
4 км |
| Найближча залізнична станція | Заліщики |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
  Печорна | |
 Печорна | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[1]
Населення — 435 осіб (2007).
Історія
ред.Поблизу Печорної виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка — серпень 1424: Великий князь литовський Вітовт записує Теодорикові з Бучача 100 гривень подільських півгрошиків на села Печорне на р. Дністер та Бласківці у Червоногродському повіті Подільської землі.[2]
1848, 1850 та 1866 — пошесті холери.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
Пам'ятки
ред.Є церква святого архистратига Михаїла (1909, кам'яна), 2 каплички Матері Божої (1991 і 1992).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрести на честь скасування панщини (відновлено 1991), на могилі о. І. Разовського, на місці вівтаря церкви, що згоріла 1907, на відзнаку 10-ї річниц і незалежності України;
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1994).
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- меценати І. Семчук та М. Угрин.
Перебували фольклорист О. Роздольський, археологи К. Гадачек і А. Шнайдер.
Проживав і похований Меленичук Андрій Васильович (1980—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
ред.Галерея
ред.-
В'їзд у село -
Церква святого Архистратига Михаїла (1909) -
Головна вулиця -
Вид на село з пагорбу
Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ AGAD w Warszawie. Т. zw. Metryka Litewska, IV В, N 17, k. 165—165v., цит за Віталій Михайловський «Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411—1430 роках: надавча політика у світлі документів» // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ — Львів, 2004. — T. 2. — С. 110—128.
Література
ред.- Безгубенко О., Мизак Н., Олійник В. Печорна // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 197—198. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Дубецький І. Печорна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 62. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Pieczarna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 72. (пол.)
