Петя Дубарова
Петя Стойкова Дубарова (25 квітня 1962 року — 4 грудня 1979 року) — болгарська поетеса.
| Петя Дубарова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
25 квітня 1962[1][2] Бургас, Народна Республіка Болгарія | |||
| Померла |
4 грудня 1979[1][2] (17 років) Бургас, Народна Республіка Болгарія | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія | |||
| Діяльність | поетка, акторка | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Мова творів | болгарська | |||
| Сайт: dubarovamuseum.com | ||||
|
| ||||
 Петя Дубарова у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Петя Стойкова Дубарова народилася і жила у місті Бургас. Вона писала вірші і публікувала їх у молодіжних газетах і журналах. Деякі її вірші стали піснями, популярними в Болгарії з 1980-х років. Її наставниками в написанні були Христо Фотєв і Григор Ленков. Дівчина навчалася в англійській середній школі в Бургасі. Петя багато разів читала однокласникам свої твори. Була популярна, проте не мала друзів. Вона була старанною ученицею, приязна і усміхнена. У 1978 році Петя знялася у фільмі «Обмін» Георгія Джулгерова. Під час зйомок фільму в Самокові на дискотеці на курорті Боровець Петя познайомилася з хлопцем на ім'я Пер, шведом, в якого закохалася. Він залишився її першим і єдиним коханням. Деякий час вони листувалися, але згодом просто перестав їй писати. Вона болісно сприймає це. У останній рік життя дівчина була сповнена відчаю і розчарувань[3] (болг.)
Щоденник ред.
Петя вела щоденник, записуючи свої думки, щиро довіряючи щоденнику свої емоції та почуття. «Людина — річ нікчемна! Незначна! Все життя блукає, бореться, щось творить, але в рамках власного людського буття — не може переступити. » (9 жовтня 1978 року)
Рання смерть ред.
Дубарова покінчила життя самогубством за допомогою снодійного 3 грудня 1979 року і померла наступного дня, 4 грудня 1979 року, у віці 17 років. Після її загадкової смерті ходило багато чуток. Найпопулярнішим є те, що комсомол організовував «добровільні» роботи на пивзаводі. Петю звинуватили в тому, що вона навмисно зламала лічильник автомата, який рахував пляшки з пивом. Вона не змогла довести свою невинуватість. За словами її вчителя англійської мови, наступного дня після її похорону школа Петі прокинулася від стін, вкритих графіті на кшталт «Мамка ві!» (F*ck you/Motherf*ckers!) і «Вчителі вбивці!» (біля вчительської).[4] Частково звинувачує вчителів і місцевий поет Веселін Андрєєв, цитуючи слова матері Дубарової на похоронах: «Вони вбили мою дитину!» .[5]
Твори ред.
- «Az i Moreto» (Море і я) (1980)
- «Лястовиця. Стихове і розкази» (Ластівка. Вірші та оповідання) (1987)
Список літератури ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1013054318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Из "Дневник" (1979 г.) | Издателство "Либра Скорп".
- ↑ https://www.christopherbuxton.com/index.php/writing/journalism/in-memoriam-petya-dubarova/#:~:text=The%20day%20after,of%20scrubbing%20aunties.
- ↑ https://www.christopherbuxton.com/index.php/writing/journalism/in-memoriam-petya-dubarova/#:~:text=According%20to%20Comrade,killed%20my%20child.%E2%80%9D
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петя Дубарова- Petya Dubarova biography at slovo.bg (болг.)
