Петрушевич Роман Омелянович
| Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Роман Омелянович Петрушевич (15 червня[1] 1872 — після весни 1940) — український громадський, державний діяч, за фахом — військовик.
| Петрушевич Роман Омелянович | |
|---|---|
| Народився |
1872 Буськ, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | 1940 |
| Батько | Петрушевич Омелян Михайлович |
| Брати, сестри | Петрушевич Євген Омелянович і Петрушевич Степан |
Життєпис ред.
Наймолодший син о. Петрушевича Омеляна, молодший брат президента ЗУНР Євгена Петрушевича.
Навчався військової справи, закінчив правничі студії. Член Українського Громадського комітету в Кам'янці-Бузькій (також о. Микола Цегельський, І. Вертипорох та інші); роззброїли вояків старшинської школи у місті після Листопадового чину у Львові,[2] що сприяло встановленню влади Української держави (ЗУНР) в Кам'янці-Бузькій та в повіті. Був повітовим комісаром Української держави (ЗУНР) в Кам'янці-Бузькій, ініціював створення різноманітних українських товариств, долучився до побудови у місті «Народного дому».
Зазнавав переслідувань з боку польської, більшовицької влад. Навесні 1940 року був заарештований енкаведистами. Подальша його доля невідома.
Родина ред.
Дружина, сини Юрій, Степан були вивезені до Казахстану. Юрій вижив, 1941 року емігрував на захід.
Примітки ред.
- ↑ Павлишин О. Петрушевич Роман Омелянович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. ISBN 978-966-2067-65-1 C. 129.
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 37. — ISBN 5-7707-7867-9.
Джерела ред.
- Гораль Г. Отець Омелян Петрушевич — просвітитель Буської землі // Воля народу. — 2011. — № 2 (2012) (6 січ.). — С. 3.