Відкрити головне меню

Петро Франциск Браницький герба Корчак (? — 20 березня[1]) / 14 лютого[2] 1762, Львів[2]) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Браніцьких.

Петро Браницький
Народився невідомо
Помер 14 лютого 1762(1762-02-14)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Посада Q11743102?, deputy to the Sejm of the First Polish Republic[d] і Брацлавські каштеляни
Військове звання Ротмістр
Рід Branicki (Korczak) family[d] і Q63532358?
У шлюбі з Q26882450?
Діти Францішек Ксаверій Браницький і Elżbieta Branicka[d]
Нагороди
орден Білого Орла
Герб Корчак

Посади, звання: ротмістр панцерної коругви, полковник Й. К. М., галицький хорунжий, староста бервальдзький, брацлавський каштелян. Дружина — Валерія Меланія Шембек, донька Пйотра Войцеха — бургграфа Кракова, освенцімського каштеляна[3]. Діти:

  • Францішек Ксаверій Браніцький — великий гетьман коронний, генерал від інфантерії (російський).
  • Ельжбєта (бл. 1734 — Kodeнь 3.IX.1800) — дружина Яна Юзефа Каласантія (1734—1761), розлучились 1756 року, та Яна (пом. 13.IX.1757) Сапіг.

У костелі кармелітів босих Львова були барокова епітафія з чорного мармуру з портретом шляхтича саської доби та довгим віршем польською мовою, який починався рядками:

Tu leżę Piotr Branicki (†1762) człowiek zbyt ułomny,
Przez czały czas mego życia do rozpusty skłonny,[4]
Wyznaje, żem zaciągnął na siebie karanie,
Kto przeсzytasz, proś Boga o ulitowanie,
Nieprzyszedł bowiem Chrystus usprawiedliwionych
Lecz przygarnąć do siebie grzechem obciążonych.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Barącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855. — S. 213. (лат.) (пол.)
  2. а б Braniccy-korczak (01) Архівовано 27 November 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
  3. Szembekowie (01) Архівовано 25 May 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
  4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 182. (пол.)
  5. Betlej A. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (Nawiedzenia Najśw. Panny Marii) i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych (pierwotnie OO. Karmelitów Bosych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 147. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). (пол.)

ДжерелаРедагувати