Петре Прличко
Петре Прличко (13 березня 1907, Велес — 16 листопада 1995, Скоп'є) — македонський актор, що знявся у багатьох фільмах, театральних виставах та телевізійних екранізаціях. Це сама по собі справжня легенда відіграє велику роль у македонському кінематографі XX століття.
Петре Прличко | |
---|---|
Дата народження | 13 березня 1907[1][2][3] |
Місце народження | Велес, Велес, Північна Македонія[4] |
Дата смерті | 16 листопада 1995[1][2][3] (88 років) |
Місце смерті | Скоп'є, Північна Македонія[4] |
Громадянство | Північна Македонія Югославія |
Професія | актор |
Нагороди | |
IMDb | ID 0698200 |
Петре Прличко у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Попри те, що він був зарахований до гімназії, Петре Прличко не затримався там надовго. 1923 року він покинув гімназію та приєднався до мандрівної групи Михайла Лазика. Після гастролей у кількох театральних колективах у 1931 році, заохочений підтримкою публіки, він створив власний театр «Боем».
З 1939 року Петре Прличко був членом Національного театру в Скоп'є з 1944 року. Він грав у партизанському театрі «Коко Рацин», який згодом став Македонським національним театром. Саме тут його талант засяяв у повній красі, і він став найзначнішою людиною на македонській сцені того часу. Тим часом він проявив свій талант, працюючи режисером театру.
З фільмом «Фросіна» (1952) він дебютує у кінематографі. Завдяки своїм разючим комічним перетворенням та виконанню ролей «людини в народі», підкреслюючи її особливу художню чуйність на рівні, якому можуть заздрити багато інших акторів.
Він отримав багато нагород і призів, у тому числі нагороди: AVNOJ, «11 жовтня», «Бранко Гавела», орден «За заслуги» (нагороджений Георгієм Димитров) та інші.
Одного разу Петре Прличко сказав, що якщо йому доведеться вибрати роль, яка була б найціннішою, то це, безумовно, буде «Мандана» у фільмі «Міс Стоун», за який він здобув нагороду «Золота Арена».
Нещодавно створену премію за життєві досягнення Петра Прличка присуджують актору середнього віку і вона складається зі скульптури персонажа Петра Прличка та грошової премії.
У 2004 році Єлена Лужина опублікувала монографію про Петре Прличко, що побачила світ у видавництві «Магор».
Нагороди
ред.- 1959 р. Пула — «Золота Арена» у головній ролі «Міс Стоун»
- 1991 р. Ніш — премія «Славіка» за життєві досягнення.
Фільмографія
ред.Рік | Фільм | Роль | Примітки |
---|---|---|---|
1949 | Мајка Катина | Ловет | |
1952 | Фросина | Кузман (головна роль) | |
1955 | Волчја ноќ | Паун (головна роль) | |
1958 | Мис Стон | Мандана | |
1959 | Виза на злото | Кузман (головна роль) | |
1960 | Капетанот Леши | Сок (споредна улога) | |
1961 | Мирно лето | Стрико Тале (головна роль) | |
1961 | Парче плаво небо | Дедо Филип | |
1961 | Солунските атентатори | Никола Попов (головна роль) | |
1961 | Твојот роденден | Домарот (головна роль) | |
1962 | Пресметка | ||
1964 | Народен пратеник | Јеврем Прокиќ | |
1964 | Марш на Дрину | Трајко | |
1965 | Не се враќај по истиот пат | Кирил | |
1965 | Денови на искушение | Фезлиев (головна роль) | |
1966 | До победата и по неа | ||
1967 | Каде по дождот | (споредна улога) | |
1967 | Македонска крвава свадба | Мојсо (головна роль) | |
1967 | Мементо | Коле (головна роль) | |
1968 | Планината на гневот | Моне (головна роль) | |
1968 | Братот на доктор Хомер | Лекарот | |
1969 | Републиката во пламен | Дојчин (головна роль) | |
1971 | Жед | Дедото (споредна улога) | |
1971 | Македонски дел од пеколот | Лоце (головна роль) | |
1974 | Капетанот Микула Мали | Дида | |
1974 | Ужичка Република | Пекарот | |
1978 | Златни години | Берберот | |
1978 | Курирот на Гоце | ||
1980 | Време, води | Ламбе Футак (головна роль) | |
1982 | Илинден | ||
1987 | Ѕвездите на 42-та | Дедото | |
1988 | Тврдокорни | ||
1990 | До, ре, ми | ||
1993 | Бог да ги убие шпионите | ||
1999 | Време, живот |
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130649090 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
Посилання
ред.- Осврт кон актерството на Прличко од Билјана Црвенковска [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Соња Гулевска: Актер кој беше и остана легенда [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]