Петар Мілутін Кватерник
Петар Мілутін Кватерник (хорв. Petar Milutin Kvaternik, 1 серпня 1899, Вучинич Село біля м. Врбовско, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина — 10 квітня 1941, м. Цриквениця, Незалежна Держава Хорватія) — австрійський, український та хорватський військовий діяч, сотник УГА, начальник штабу дивізії «Сірожупанників» армії Української Держави, працівник штабу УГА.
Петар Мілутін Кватерник | |||
---|---|---|---|
Сотник Майор | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
1 серпня 1882 Вучинич Село біля м. Врбовско, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина | ||
Смерть |
10 квітня 1941 (58 років) м. Цриквениця, Незалежна Держава Хорватія | ||
Громадянство |
Австро-Угорщина ЗУНР Королівство Югославія Незалежна Держава Хорватія | ||
Військова служба | |||
Приналежність |
Австро-Угорщина ЗУНР Королівство Югославія Незалежна Держава Хорватія | ||
Рід військ | УГА | ||
Війни / битви |
Українсько-польська війна Друга світова війна | ||
Командування | |||
начальник штабу дивізії «Сірожупанників» | |||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Життєпис ред.
Народився 1 серпня 1899 в селі Вучинич Село біля м. Врбовско, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина. Молодший брат маршала Славка Кватерника — головнокомандувача Збройних сил Незалежної Держави Хорватія.
Після закінчення гімназії навчався у кадетській школі. Служив а армії Австро-Угорщини в Граці. Закінчив Терезіанську військову академію у Вінер-Нойштадті.
Під час Першої світової війни брав участь у Галицькій битві. Згодом у 1914-1917 роках служив у «російській» групі австрійської військової розвідки разом із майбутнім генералом УГА Віктором Курмановичем та в 2-му Боснійсько-Герцоговинському піхотному полку.
Був розробником проекту використання вояків УСС для проникнення в тил російської армії та проведення диверсій, однак такий план не був реалізований, хоча й Кватерник брав участь у формуванні кількох розвідувальних груп.[1]
З 9 березня 1918 року начальник штабу дивізії «Сірожупанників» армії Української Держави, сформованої з українських військовополонених таборів в м. Фрайштадт і Йозефштадт. У 1918-1919 роках певний час працював в Генеральній булаві (штабі) НКГА. Колеги-українці відзначали його сумлінність та працьовитість:
Капітан Кватернік - хорват, володів поправно російською мовою, а українську розумів, з стремліннями українців був обізнаний ... сам працював день і ніч і примушував до цього своїх співробітників - старшин українців. Він все казав: «Хочете своєї держави і здисциплінованого війська - будете мати так, як будете працювати».[2]
Згодом у 1919 році вступив на службу до армії Королівства сербів, хорватів і словенців, але одразу ж вийшов у відставку у званні майора.
Зайнявся політикою, став активним діячем асоціації «Хорватський робітник» (Hrvatski radiša).
Під час Квітневої війни отримав наказ від свого брата Славка Кватерника 10 квітня 1941 року проголосити незалежність Хорватії у Цриквениці та взяти під свій контроль Північний військово-морський сектор, який на той час перебував під контролем югославських ВМС. Після прибуття до міста був заарештованийразом із соратниками югославським командувачем сектору капітаном Мірком Плейвайсом та вбитий в ніч з 10 на 11 квітня під час переведення в'язнів до муніципальної будівлі. Похований 15 квітня 1941 на цвинтарі Мирогой в Загребі.
Примітки ред.
- ↑ Степан Шухевич. Видиш брате мій (8 місяців серед УСС-ів)
- ↑ Дубрівний Павло. Сірожупанники // Вісті комбатанта, 1962. - № 3-4.
Джерела ред.
- Олег Стецишин. Ландскнехти Галицької армії. Часопис, Львів 2012. ISBN 978-966-2720-02-0
- Bauer, Ernest (1986). Život je kratak san: uspomene 1910-1985 (in Croatian). Knjižnica hrvatske revije.
- Dizdar, Zdravko; Grčić, Marko; Ravlić, Slaven; Stuparić, Darko (1997). Tko je tko u NDH (in Croatian). Minerva. ISBN 953-6377-03-9.