Петар Мрконіч (хорв. Petar Mrkonjić; нар. до 1645 — пом. після 1669) — легендарний гайдук із району Імотського, що в далматинському загір'ї (нинішня Хорватія), який діяв як партизанський ватажок на боці Венеційської республіки під час Кандійської війни (1645—1669) між Венецією та Османською імперією.

Петар Мрконіч
Народився 1645
Імотський, Сплітсько-Далматинська жупанія, Хорватія
Помер 1669
Діяльність військовослужбовець

ІсторіяРедагувати

Свого часу Вук Караджич не знайшов жодних історичних документів про Петара Мрконіча,[1] а фольклорист Степан Грчич не вважав його історичною особою.[2]

На думку Анджелка Міятовича, зазвичай вважається, що епічна постать Петара Мрконіча є історичною особою і що він народився в Імотському та, можливо, це та сама особа, що й Петар Імочанин (хорв. Petar Imoćanin «Петро з Імотського»), який жив у середині XVII століття і, як кажуть, сильно нашкодив маєтностям Рагузької республіки, після чого її жителі зажадали від венеційців стримати його, оскільки той був венеційським підданим.[3]

ВідгомінРедагувати

Мрконіч став героєм віршів і хорватських патріотичних пісень. Одні з найдавніших згадок про Мрконіча містяться у творі венеційсько-хорватського ченця і поета Андрії Качича Міошича (1704—1760) Vitezovi Imotske krajine.[4]

Da je komu pogledati bilo

ljutu zmiju Petra Mrkonjića: u njega su oči sokolove, a desnica Miloš Kobilića!

Često ide na Bosnu ponosnu, vodi roblje na skelu makarsku ter prodaje Turke u Latine i lijepe bule i kadune.

Ni to Petru dosta ne bijaše, već junačke glave odsicaše. To svidoče starci od krajine, da bijaše junak od starine,

a najveće pisme i popivke, kojeno se od njega pivaju: junak biše Petre Mrkonjiću,

ognjenoga rata od Kandije.
— Vitezovi Imotske krajine, збірка Андрії Качича Міошича

У сербській народній епічній поезії він має статус героя[5][6] поряд з іншими гайдуками, такими як Стараць Вуядин, Пеція, Голуб, Старина Новак, Байо Пивлянин та інші. Він також зображений у вірші сербського мовознавця Вука Стефановича Караджича (1787—1864) у книжці «Яут-бег і Перо Мрконіч» (Jaut-beg i Pero Mrkonjić).

Під час Великої східної кризи, розпочатої повстанням сербів у Боснії та Герцеговині проти Османської імперії 1875 року (Боснійсько-герцеговинське повстання), князь Петро прибрав собі ім'я гайдука Петара Мрконіча з Рагузи і приєднався до повсталих боснійських сербів як ватажок партизанського загону.[7] 1925 року було засновано «Організацію сербських четників — Петар Мрконіч», хоча її чотирма роками пізніше заборонив король Олександр І, коли запровадив диктатуру. Під час Другої світової війни існувала четницька команда під назвою Петар Мрконіч, яка налічувала 700 бійців. У квітні 1992 року Бабич сформував воєнізовану бригаду ім. Петра Мрконіча. Існувала також медаль Петра Мрконіча,[8] якою нагороджували в Республіці Сербській.

ПриміткиРедагувати

  1. Vuk Stefanović Karadžić. Srpske narodne pjesme, Volume 3. с. 614. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. «Петар Мркоњић, о коме нема историских докуме- ната, опеван је у неколиким песмама (вид. даље бр. 24 и 42) као велики јунак у друштву других харамбаша из XVII века.» 
  2. Stjepan Grčić (1930). Narodne pjesme i pričanja: Kotarske narodne pjesme. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. «PETAR MRKONJIC Nije mi Poznato, da jo Petar Mrkonjić koje historičko noz, i ako ga Martić spominje. Pune su nar. pjesme o junaštvu i neu rednim i_Dľcima Petra Mrkonjića. On je sin starca Mrkonjića, koji Od ...» 
  3. Uskoci i krajišnici: Narodni junaci u pjesmi i povijesti. с. 99. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. «Općenito se drži da je Petar Mrkonjić povijesna osoba i da je bio rodom od Imotskog. Salko Nažečić (Iz naše narodne epike, Sarajevo, 1959, 147) misli da bi Petar Mrkonjić mogao biti hajduk Petar Imoćanin. Taj hajduk koji je živio sredinom ...» 
  4. Vitezovi Imotske krajine. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. , уривок із книжки Andrija Kačić Miošić (1801). Razgovor ugodni naroda slovinskoga. 
  5. Svetozar Koljević (1998). Postanje epa. Srpska akademija nauka i umetnosti, Ogranak u Novom Sadu. с. 234. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  6. Vinko Vitezica (1937). Antologija narodne poczije: Priredio Vinko Vitezica. Geca Kon A.D. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. «Петар Мркоњић: српски јунак из Приморја.» 
  7. Franjo Jež (1931). Zbornik Jugoslavije: njenih banovina, gradova, srezova i opština. Matica živih i mrtvih s.h.s. с. 43. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. «опевани приморски јунак Петар (или Перо) Мркоњић» 
  8. Global war crimes tribunal collection, Volume 2, Part 2. с. 119. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 

ПосиланняРедагувати