Пер Генрік Лінґ
Пер Генрік Лінґ (швед. Pehr Henrik Ling; 1776, Сьодра-Юнга[sv], комуна Юнгбю, лен Крунуберг, Швеція — 1839, Стокгольм) — шведський терапевт, вчений, викладач і засновник шведської системи гімнастики. Також відомий як поет.
| Пер Генрік Лінґ | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 листопада 1776[1] Södra Ljunga parishd, Швеція[1] |
| Помер |
3 травня 1839[1][2] (62 роки) Solnad, Швеція[1][2] ·туберкульоз |
| Поховання | Ling's hilld[3][4][5] |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | письменник, лікар, поет, gymnastics theoretician, fencing master, гімнаст, педагог |
| Alma mater |
Лундський університет Університет Уппсала |
| Посада | seat 18 of the Swedish Academyd |
| Членство | Шведська академія[6] |
| Мати | Hedvig Maria Molind[7] |
| У шлюбі з |
Sofia Maria Charlotta Rosenqvistd[1] Charlotta Catharina Nettelbladtd[1] |
| Діти |
Hjalmar Lingd Henrica Sophia Carolina Lingd[8] |
| Нагороди | |
 Пер Генрік Лінґ у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився на півдні Швеції в 1776 році в сім'ї чиновника. За материнською лінією був праправнуком знаменитого вченого Улофа Рудбека-старшого (1630—1702), першовідкривача лімфатичної системи людини.
У 1792 році Пер Генрік закінчив гімназію у Векше. З 1793 року вивчав богослов'я в університеті Лунда. Отримав вчений ступінь у 1797 році в університеті в Упсалі. Потім виїхав за кордон на кілька років, спочатку в Копенгаген, де він викладав сучасні мови, а потім в Німеччину, Францію і Англію.
Матеріальні труднощі під час подорожі підірвали його здоров'я, він страждав від ревматизму, але набув значних знань гімнастики та фехтування. У 1804 році він повернувся у Швецію і зарекомендував себе як викладач даних дисциплін в Лунді, був призначений у 1805 році викладачем фехтування в університеті. Він виявив, що його щоденні вправи повністю відновили його тілесне здоров'я, тому він став думати над тим, як застосувати цей досвід на благо інших. Він відвідував заняття з анатомії та фізіології і пройшов всю навчальну програму для підготовки лікаря, потім розробив власну систему гімнастики, розділену на чотири гілки: педагогічну, медичну, військову і естетичну.
Після декількох спроб зацікавити уряд Швеції Лінґ, нарешті, в 1813 році вступив з ним у співпрацю, і Королівський Центральний інститут гімнастики, призначений для підготовки викладачів з даної дисципліни, був відкритий у Стокгольмі; його принципалом став сам Лінґ. Багато лікарів ставилися до діяльності Лінґа його учнів з великим скепсисом, однак той факт, що в 1831 році Лінґ був обраний членом Шведського медичного товариства[sv], свідчить, що, принаймні, в його рідній країні його методи були визнані професійними.
Лінґ помер у 1839 році. Послідовниками його вчення стали Ларс Ґабріел Брантінґ[sv] (1799—1881), який змінив Лінґа на посаді директора інституту, Карл Август Георгій, який став субдиректором інституту, його син, Яльмар Лінґ[sv] (1820—1886). Разом з майором Турі Брандтом[sv], який з 1861 року спеціалізується на лікуванні жінок (гінекологічна гімнастика), вони вважаються піонерами шведської лікувальної гімнастики.
Літературна творчість ред.
Лінґ також відомий як поет, представник так званого «геатського товариства»[sv] (від назви давньогерманської мови племені, яке в давнину населяло південну частину Скандинавії, — геатів). Основною темою поетичних творах Лінґа були історичні спогади про скандинавську давнину. В епопеях Gylfe і Asarne, а також у драмах Götiske, Ingiald Illraada і Engelbrekt Лінґ намагався відтворити стародавній світ богів і героїв[9].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Pehr Henrik Ling — 1917.
- ↑ а б Solna kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/1564/F I/1 (1736-1846), bildid: C0048781_00233, sida 332 — С. 332.
- ↑ http://www.finngraven.se/(S(4ocdhjsu5bp4neuokqjp4c5h))/DisplayInfo.aspx?id=573422 — FinnGraven.se.
- ↑ Sista vilan vid Brunnsviken
- ↑ Per Henrik Ling — Gravar.se.
- ↑ http://www.svenskaakademien.se/svenska-akademien/ledamotsregister/ling-pehr-henrik
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Pehr Jakob Liedbeck — 1917.
- ↑ ЭСБЕ, 1890—1907.
Література ред.
- Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта = Egyetemes testnevelésés sporttörténet (1978) / Пер. с венгерского. — М. : Радуга, 1982. — С. 174—176. — 399 с.(рос.)
- Крадман Д.А. Шведская система физических упражнений. — М.-Петроград : ГИз, 1923. — С. 8—10. — 127 с.(рос.)
- Киржнер Б., Зотиков А. Западные массажные мануальные техники и корригирующая гимнастика. — СПб. : Наука и техника, 2009. — С. 12—14. — 448 с.(рос.)
- Ерёмушкин М.А. История массажа. — Шаблон:Ростов н/Д : Феникс, 2007. — С. 131—134. — 187 с.(рос.)
- Линг, Пер Генрик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)