Пер Браге Молодший (18 лютого 1602(1602-02-18), Замок Рюдбогольм (Швеція), лен Стокгольм — 12 вересня 1680(1680-09-12), Замок Боґесунд (Швеція), лен Стокгольм) — шведський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-губернатор Фінляндії[6]. Регент Швеції (двічі), риксдротс.

Пер Браге Молодший
швед. Per Brahe den yngre
Народився 18 лютого 1602(1602-02-18)[1][4][…]
Замок Рюдбогольм (Швеція), Естерокер, лен Стокгольм, Швеція
Помер 12 вересня 1680(1680-09-12)[1][2][3] (78 років)
Замок Боґесунд (Швеція), комуна Ваксгольм, лен Стокгольм, Швеція
Країна  Швеція
Діяльність політик, дипломат, військовослужбовець
Знання мов шведська
Учасник Дансько-шведська війна 1657—1658
Титул граф
Посада Lord High Steward of Swedend, Генерал-губернатор Фінляндії, President of Svea Court of Appeald, Командир полку, Генерал-губернатор Фінляндії і Lord Marshal (Sweden)d
Військове звання полковник
Рід Браге[d]
Батько Abraham Brahed
Брати, сестри Nils Brahed, Christina Abrahamsdotter Brahed і Margareta Brahed
У шлюбі з Christina Catharina Stenbockd[1][5] і Beata De la Gardied
Діти Ельза Беата Браге

Пам'ятник Перу Браге Молодшому (Турку)
Бронзовий бюст Пера Браге Молодшого Гренна (Швеція)

Представник шведської гілки відомого дворянського роду Браге. Онук державного діяча Пера Браге Старшого (1520—1590), племінника короля Густава I і двоюрідного брата трьох шведських королів Еріка XIV, Юхана III і Карла IX.

Освіту здобув в університетах Уппсали, Гессена, Бонна, Страсбурга і Падуї, багато подорожував і перебував на державній службі, з 1626 року — камергер Густава II Адольфа і помічник риксканцлера А. Оксеншерни.

В чині полковника кавалерійського полку відзначився в битвах з Пруссією в ході війни з Річчю Посполитою (1626—1629), в 1630 році — в Німеччині.

В 1629 році був обраний президентом риксдагу, а в наступному році став таємним радником короля.

1632 року у битві під Лютценом у званні генерал-лейтенанта разом з Додо Кніпгаузеном керував центром шведського війська. Після загибелі Густава II Адольфа в цій битві змінив військову службу на політичну.

Разом з А. Оксеншерною для розв'язання дипломатичних питань за підсумками Тридцятилітньої війни в 1633 році був посланий в Німеччину. В результаті переговорів вся повнота військової і політичної влади в протестантській Німеччині перейшла до виборної ради на чолі зі шведським канцлером Оксеншерною[7].

У 1635 році Браге уклав з Польщею Штумсдорфське перемир'я.

У 1632—1644 роках — разом з Акселем Оксеншерною виконував обов'язки регента при неповнолітній Христині, майбутній королеві Швеції.

У 1637—1640 і 1648—1654 роках був шведським генерал-губернатором Фінляндії, у розвиток якої зробив значний внесок. Він реформував всю адміністративну систему країни, створив поштову систему, заснував десять нових міст, у тому числі в 1649 році заснував місто Брагестад (після здобуття Фінляндією незалежності — Раахе), прийняв заходи з поліпшення та розвитку торгівлі та сільського господарства, дбав про церковний благоустрій, про шкільну й гірничу справу, багато в чому сприяв розвитку освіти.

В 1640 році заснував перший університет у Фінляндії — Королівську академію в Або (нині Академія Або в Турку), де став першим канцлером. На його пам'ятнику в Турку викарбувано напис: «Я був задоволений землею — а земля мною».

Після смерті Карла X Густава в 1660 році, як лорд-стюард, став одним з регентів Швеції вдруге. У державній раді Швеції Пер Браге Молодший займав перше місце і був одним з опікунів Карла XI, взявши на себе весь контроль за зовнішніми відносинами та внутрішніми справами королівства.

Помер 2 вересня 1680 в своєму замку Бугесунд в Уппланді (нині в комуні Ваксхольм лена Стокгольм).

Примітки ред.

  1. а б в г Per Brahe — 1917.
  2. а б Per, Count Brahe, the YoungerEncyclopædia Britannica Inc..
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Per Brahe
  6. Брагестадт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Веджвуд, Сесили Вероника Тридцатилетняя война. — М.: ACT, Астрель, Полиграфиздат, 2012. — 571 с. — (Историческая библиотека). — 3000 экз. — ISBN 978-5-17-075923-1, 978-5-271-40322-4, 978-5-4215-3062-6.

Посилання ред.