Персикова пальма
| Персикова пальма | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_2.jpg) Bactris gasipaes
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bactris gasipaes | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Kunth | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Персикова пальма (Bactris gasipaes) — деревоподібна рослина родини пальмові, що дає їстівні плоди.
Історія
ред.
У 1553 році в книзі «Хроніка Перу» Педро Сьеси де Леона:
З висот гір течуть дуже красиві річки, їх береги були сповнені різноманітних плодів і дуже колючих тонких пальм, на верхівках яких зростає плодове гроно, яку ми називаємо піхібаес, дуже велике і корисне, оскільки вони роблять вино і хліб з нього. І якщо вони рубають пальму, то добувають зсередини їстівну стеблину пристойного розміру, смачну і солодку.— Сьєса де Леон, Педро. Хроніка Перу. Частина перша. Розділ XI. [1]
Біологічна опис
ред._7.jpg)
Пряма струнка пальма висотою 20—30 метрів. Стовбур по всій його довжині або тільки у верхній частині охоплюють широкі кільця довгих (до 12 см) чорних голкоподібних колючок, які сильно ускладнюють збір врожаю.
Листя довге (2,4—3,6 метра), перисте, з ланцетоподібними темно-зеленими, колючими по краях, листочками. Черешки також покриті колючками.
Квітки дрібні, жовтувато-білі, чоловічі та жіночі зібрані упереміш в кисті довжиною до 30 см, розташовані під самою кроною пальми.
Плоди жовтого, оранжевого або червоного кольорів, висять гронами по 50—100 штук. Вони чашоподібної, конічної або овальної форми, завдовжки до 6 см, зі слабко вираженими шістьма гранями. Під тонкою шкіркою — солодкий борошнистий жовто-оранжевий м'якуш і велика яйцеподібна кісточка з гострою верхівкою.
 |
 |
 |
 |
_12.jpg) | ||||||
Зліва направо: Стовбури. Колючки стовбура. Колючки на листках. Суцвіття. Гроно з плодами.
| ||||||||||
Поширення
ред.Родина персикової пальми — амазонські джунглі Бразилії, Колумбії, Еквадору та Перу. Ця пальма здавна культивувалася і поширювалася індіанськими племенами на сусідні області. Найбільш важливе економічне значення вона має в Коста-Риці. Культивується також в Панамі, Нікарагуа, Гондурасі, Гватемалі, північній частині Південної Америки і на Антильських островах. У 1924 році Персикова пальма була введена в культуру на Філіппінах, а в 1970-х роках— в Індії.
Використання
ред.
Плоди варять 2—3 години в солоній воді, часто з додаванням олії, попередньо надрізаючи шкірку, потім їдять гарячими. Зазвичай їх вживають у їжу з якою-небудь підливою або як гарнір до жирних страв, оскільки м'якуш персикової пальми сухий. М'якуш плодів також додають у хлібні вироби, готують з них міцний алкогольний напій. Ядра кісточок їстівні, за смаком нагадують кокос[2].
М'яку серцевину з верхньої частини стовбура (palmetto), як і в деяких інших видів пальм, їдять в сирому вигляді або використовують в різних стравах, консервують[3].
Деревину пальми використовують як будівельний матеріал, а з листя роблять покрівлю для хатин.
Примітки
ред.- ↑
Педро де Сьеса де Леон. (24 липня 2008). Хроніка Перу. Частина перша. www.kuprienko.info (А. Скромницький). Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Новак Б., Шульц Б. {{{Заголовок}}}. — М., 2002. — С. 65-67. — ISBN 5-88353-133-4.
- ↑ Vaughan JC, Geissler CA. {{{Заголовок}}}. — New York : Oxford University Press, 2009. — С. 22. — ISBN 978-0-19-954946-7. (англ.)
Посилання
ред.- Morton, J.F. 1987. Fruits of Warm Climates. Julia Morton 20534 SW 92 Ct., Miami Fl 33189. [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |