Переселення в села УСРР з-за меж УСРР в 1933

Переселення в села УСРР з-за меж УСРР в 1933 році було частиною політики керівництва СРСР в Україні під час Голодомору в Україні 1932—1933 років, під час якого в села УРСР було переселено, за різними даними, величезна кількість осіб з Російської РФСР і Білоруської РСР.

Передумови

В ході Голодомору в Україні померли, або емігрували чи були депортовані чи арештовані мільйони осіб, внаслідок чого обезлюдніло дуже багато сільських домогосподарств.

Переселення

31 серпня 1933-го уряд СРСР видав постанову «Про переселення на Кубань, Терек та Україну».

2 жовтня 1933 року Лазар Каганович писав у своєму листі до Йосипа Сталіна: «Ви запитували, яке оперативне завдання ми дали Переселенчому комітету на 1933 рік. Ми йому в кінці серпня дали завдання переселити на Україну (в степ) 15-20 тисяч сімейств. Ми вважаємо, що за ці 3 місяці 1933 року, які залишились він більше не подужає».

25 жовтня 1933 року вийшла секретна постанови Ради народних комісарів СРСР «Про переселення на Україну 21 тисячі сімей колгоспників». Згідно неї до Донецької (тоді поширювалася і на територію нинішньої Луганської області), Дніпропетровської (до якої частково належала і нинішня Запорізька область) і Харківської областей мали бути переселені колгоспники з Росії, а до Одеської (тоді поширювалася і на територію нинішніх Миколаївської та Херсонської областей) — із Білорусі та Росії. На їхнє переселення було виділено 15 мільйонів 500 тисяч рублів.

До кінця 1933 року із Західної області РРФСР до Дніпропетровщини було відправлено 109 ешелонів з переселенцями та їхнім крамом, з Центрально-чорноземної області Росії до Харківської області — 80 ешелонів, з Іванівської до Донецької — 44 ешелони, водночас із Білоруської РСР до Одеської області направили 61 ешелон, з Горьківської області — 35 ешелонів з людьми.

Оцінки переселення його сучасниками

Тодішній керівник столичної (Харківської) ОГПУ сказав, що в результаті голоду «етнографічний матеріал буде змінено». Італійський консул у Харкові Серджо Ґраденіґо писав послу Італії в Москві, що «наслідком теперішнього лиха в Україні буде російська колонізація цієї країни, яка призведе до зміни її етнографічного характеру. В майбутньому і, либонь дуже близькому майбутньому, ніхто більше не говоритиме про Україну чи про український народ, а то ж і про українську проблему, бо Україна стане де факто територією з переважно російським населенням».