Пелія налисткова
Пелія налисткова (Pellia epiphylla) — вид печіночників родини пелієвих (Pelliaceae)[1].
| Пелія налисткова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Пеліальні (Pelliales) |
| Родина: | Пелієві (Pelliaceae) |
| Рід: | Пелія (Pellia) |
| Вид: | P. epiphylla
|
| Біноміальна назва | |
| Pellia epiphylla (L.) Nees
| |
Поширення ред.
Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].
Росте у вологих, захищених місцях на нейтральних або кислих субстратах. Поширений на берегах річок, струмків і канав, а також росте у вологих лісах, болотах і на вологих скелях[3].
Характеристика ред.
Повзучі таломи від темно-зелених до світло-зелених, у світлих місцях також червонуваті, стрічкоподібні, неправильно роздвоєні, серцеподібні на кінчиках, до 5 сантиметрів завдовжки та приблизно 0.8–1.5 сантиметрів завширшки, з тонкою м'якушем та дещо прозорими на кінчиках краями. Вони прилипають до субстрату ризоїдами нижньою стороною. Широке, нечітко окреслене ребро талому має товщину приблизно від 10 до 15 клітин і злегка випукло знизу. По краю талому клітини подовжені, у 2—4 рази перевищують їх ширину. Зверху та знизу верхівки талому вкриті двоклітинними слизовими волосками. Вид однодомний. Спори дозрівають навесні, вони мають яйцеподібну форму і довжину приблизно від 70 до 150 мкм. Плодоносить мох досить часто.
Примітки ред.
- ↑ Pellia epiphylla. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 31.01.2024.
- ↑ Pellia epiphylla. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 31.01.2024.
- ↑ Atherton, Ian; Sam Bosanquet & Mark Lawley, eds. (2010) Mosses and Liverworts of Britain and Ireland: a field guide, British Bryological Society.
Джерела ред.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey, J. Döring: Moosflora. 4. Auflage, UTB Verlag, ISBN 3-8252-1250-5
- Ruprecht Düll, Barbara Düll-Wunder: Moose einfach und sicher bestimmen. Quelle & Meyer Verlag Wiebelsheim, ISBN 978-3-494-01427-2
- Nebel, Philippi: Die Moose Baden-Württembergs Band 3. 1. Auflage, Ulmer Verlag, 2005, ISBN 3-8001-3278-8