Аеропорт Пекін-Дасин (кит. 北京大兴国际机场, Běijīng dàxīng guójì jīcháng) (IATA: PKXICAO: ZBAD) — міжнародний аеропорт в столиці Китаю, пекінському районі Дасин, біля межі з районом Гуан'ян міського округу Ланфан провінції Хебей; за 46 км від центру Пекіна, площі Тяньаньмень. Відкритий 25 вересня 2019 року.

Міжнародний аеропорт Пекін-Дасин
北京大兴国际机场
Аеропорт з висоти пташиного польоту, січень 2019
ІАТА: PKX  • ICAO: ZBAD
Загальні дані
39°30′33″ пн. ш. 116°24′38″ сх. д. / 39.50917° пн. ш. 116.41056° сх. д. / 39.50917; 116.41056Координати: 39°30′33″ пн. ш. 116°24′38″ сх. д. / 39.50917° пн. ш. 116.41056° сх. д. / 39.50917; 116.41056
Тип цивільний
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.  м / 98 фт
Вебсайт www.bdia.com.cn
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
01L/19R 3400 11155 бетон
17L/35R 3800 12467 бетон
17R/35L 3800 12467 бетон
11L/29R 3800 12467 бетон
Source: http://news.carnoc.com/list/479/479279.html
Ідентифікатори і посилання
12032353
PKX. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
PKX
PKX
Мапа
CMNS: Пекін-Дасин у Вікісховищі
Airbus A380-800 China Southern Airlines злітає з аеропорту
Зал реєстрації China Eastern Airlines

Аеропорт стане новим хабом, точкою перетину високошвидкісних залізниць, регіональних залізниць, швидкісних автомагістралей. Цей хаб має стати поштовхом розвитку економіки всього регіону[3].

Опис ред.

Термінал 1 ред.

Перший термінал, з пропускною спроможністю 45 мільйонів пасажирів на рік, відкрито в 2019 році. Площа всіх поверхів будівлі термінала становить 700 тис. м², що робить його найбільшою будівлею термінала аеропорту у Китаї (більше термінал аеропорту Стамбула[4]). Термінал є величезним будинком з центральним ядром і п'ятьма «променями» що розходяться в різні боки. Кожен «промінь» має своє тематичне оздоблення, присвячена одному з традиційних китайських культурних явищ: шовкографії, чаю, порцеляні, сільському господарству або китайським садам; дизайн термінала у вигляді золотої зірки був розроблений бюро архітектора Захі Хадід.

Площа монолітного даху становить 180 тис. м². який підтримується 8 вигнутими стовпами і 12 колонами. Довжина по даху термінала із заходу на схід 1144 м, ширина з півночі на південь 996 м[5]. Довжина «променів» становить менше ніж 600 метрів. Завдяки цьому, попри те, що в терміналі 79 гейтів, шлях до центру термінала займе з будь-якої його точки не більше 8 хвилин. Термінал став першою у країні будівлею аеропорту з двома поверхами прильоту і двома поверхами вильоту:

  • 1-й поверх — прибуття міжнародних рейсів;
  • 2-й поверх — прибуття внутрішніх рейсів;
  • 3-й поверх — виліт внутрішніх рейсів в тому числі з автоматичними стійками реєстрації;
  • 4-й поверх — всі міжнародні вильоти.
  • Решта поверхів — технічні та зони відпочинку.

До всіх поверхів проведені ескалатори з підземної залізничної станції[6].

Екологічність ред.

У терміналі реалізована система збору та використання дощової води. Конструкція будівлі відповідає високим екологічним стандартам, використовується природне освітлення, природна вентиляція, інші технології, які допомагають скоротити споживання енергії[7].

Аеропорт ред.

Для досягнення максимальної пропускної спроможності згодом буде продовжено будівництво другого терміналу у південній частині аеропорту; передбачається, що пасажирообіг всіх терміналів аеропорту до 2025 року може скласти 72 млн пасажирів на рік, при максимальній пропускній здатності до 100 млн пасажирів[8] Вся інфраструктура аеропорту буде відповідати стандартам безбар'єрного середовища, що дозволить обслуговувати паралімпійські ігри 2022 року[7].

Екологічність ред.

Весь транспорт, який обслуговує аеропорт, буде екологічно чистим[7]. На території аеропорту розташовані сонячні панелі з продуктивністю від 10 МВт електроенергії. В аеропорту реалізована система циркуляції води, що включає в себе системи збору, накопичення, розподілу дощової води, природного очищення до 2,8 млн м³ води в системі ставків, каналів, полів зрошення. Таким чином досягається захищеність від повеней і локального перегріву території [9].

Історія ред.

Однією з причин будівництва аеропорту стала висока завантаженість цивільних повітряних коридорів основного аеропорту Пекіна — Шоуду. Через те, що 70% повітряного простору Китаю належить військовим, при погіршенні погодних умов на шляху до аеропорту у літака немає можливості виконати обліт грозового фронту. З введенням нового аеропорту залежність від погодних умов знизиться. Саме тому новий аеропорт знаходиться на далекому, за 66 км, відстані від Шоуду.

Другою причиною створення аеропорту далеко Пекіна є перспектива його використання в якості аеропорту трьох міст, єдиної економічної зони: «Пекін — Тяньцзінь — Хебей»[8].

Проект створення нового аеропорту та обслуговуючої інфраструктури був затверджений в листопаді 2014[10].

Всі необхідні інвестиції на будівництво складають близько 80 млрд юанів[11] (11 млрд $).

Термінал 1 ред.

Перший термінал аеропорту розроблявся «Об'єднаною дизайнерською групою» (JDT) під керівництвом Beijing New Airport Headquarters (BNAH), що об'єднала діяльність компаній ADP Ingénierie (ADPI) (відповідальної за технічний дизайн) і Zaha Hadid Architects (ZHA) (відповідальної за архітектурний дизайн), з розробки дизайну і його втілення — у співпраці з Beijin Institute of Architecture and Design (BIAD) і China Airport Construction Company (CACC).[9]

На спорудження термінала було витрачено 52000 тонн сталі. При спорудженні термінала вирішувалися інженерні завдання великої складності. Відстань між опорами даху становить 200 метрів. Складність розрахунку міцності і сейсмічної стабільності конструкції збільшувала і особлива форма опор у вигляді літери «С». Дах центру терміналу має 63 450 балок і 12 300 комутаційних вузлів. Дах 5 пелюсток складається з 55 267 балок і 8 472 комутаційних вузлів. Загальна маса каркаса даху склала 30 тис. тонн. Скління виконували 1200 робітників протягом 3 місяців. Всього використано 4 500 великих і 8 100 дрібних скляних панелей.[5]

Походження назви ред.

Спочатку була прийнята робоча назва — ««Столичний міжнародний аеропорт Юндін» (через те, що він розташований на північному березі річки Юндінхе). В 2017 році було запропоновано назву «Міжнародний аеропорт Пекін-Тянцзінь-Хебей» заступником директора інституту цивільної авіації. У березні 2018 року директор Пекінського міжнародного дослідницького інституту повідомив про плановану назву «Міжнародний аеропорт Пекін-Сюн'ань» яке точніше показати позиціювання аеропорту[12]. У вересні 2018 року була затверджена офіційна назва: «Міжнародний аеропорт Пекін-Дасін»[10].

Будівництво ред.

Для будівництва були знесені 11 населених пунктів, ще 24 були переміщені через передбачувану зашумленість, загальна кількість переміщених громадян склало близько 20 тис. осіб. Компенсаційні одноразові виплати складають 150 000 $ на власника нерухомості та 300 $ щомісячної дотації на оренду нового житла[8].

Станом на вересень 2018 року ЗПС були готові на 93%, дорожні роботи завершені на 62%, в будівлі термінала завершені будівельні і розпочато оздоблювальні роботи. Усі будівельні та оздоблювальні роботи були завершені 30 червня 2019.

Для досягнення максимальне пропускної здатності згодом буде продовжено будівництво другого терміналу у південній частині аеропорту[6].

Відкриття ред.

Церемонія відкриття аеропорту відбулася 25 вересня 2019 року. Про початок експлуатації аеропорту урочисто оголосив генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін.[13]

Першим офіційним рейсом з аеропорту став рейс CZ3001 авіакомпанії China Southern в Гуанчжоу виконано літаком A380.[14]

Першим комерційним рейсом з аеропорту став KN5970 авіакомпанії China United Airlines, який залишив аеропорт в 7:27.

Першим комерційним рейсом що приземлився в аеропорту став KN5302 компанії China United Airlines в 10:12..[15]

Авіасполучення ред.

З 26 вересня 2019 року всі рейси що виконувалися раніше з аеропорту Пекін-Наньюань авіакомпанією China United Airlines переведені в аеропорт Пекін-Дасин.[16]

Транспортне сполучення ред.

Швидкісна залізниця ред.

 
Станція залізниці в аэропорту

Безпосередньо під будівлею термінала буде знаходитися залізнична станція з 5 ліній завширшки 270 м. Під терміналом поїзда можуть рухатися зі швидкістю 300 км/год; для компенсації можливих вібрацій було використано 1100 демпферів, що створюють амортизаторну подушку для всієї будівлі термінала[6].

Залізниця сполучає аеропорт із Західним залізничним вокзалом Пекіна.

Час в дорозі — 28 хвилин.[17] Довжина маршруту — 47 км.

Метро ред.

 
Станція метро в аеропорту

Лінія Пекінського метрополітену Daxing Airport Express, що сполучає три станції (Caoqiao — пересадка на 10 лінію метро, Daxing New City — місто Дасін, Daxing Airport — в аеропорту) відкрита 26 вересня 2019 року.[18]

  • Час роботи — з 6 ранку до 22:30.
  • Інтервал руху — від 8 до 10 хвилин.
  • Час в дорозі — 19 хвилин.
  • Довжина шляху — 38 км.
  • Максимальна ціна квитка — 35 юанів.[19]

Автобус ред.

 
Стійка з продажу квитків на автобус

Пекінський напрямок ред.

Автобуси вирушають зі аеропорту з інтервалом в 30 хвилин в сторону центру Пекіна. 6 маршрутів сполучають аеропорт з залізничними вокзалами і центром міста. [17] У початковий період використовуються 17 містні електробуси при зростанні потреб аеропорту інтервал буде зменшений, будуть використані більш місткі електробуси.[20]

Вартість проїзду - 40 юанів.[20]

Регіональні маршрути ред.

  • Аеропорт — Тяньцзінь (75 юанів);
  • Аеропорт — Ланфан (35 юанів);
  • Аеропорт — Таншань (120 юанів);
  • Аеропорт — Баодін (70 юанів).[18][20]

Примітки ред.

  1. Архівована копія 北京大兴国际机场正式投运:南航领衔12家航空公司将这么飞. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. 北京大兴国际机场首个商业航班降落,搭载149名旅客 [The first commercial flight of Beijing Daxing International Airport landed with 149 passengers]. 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. 北京大兴国际机场配套交通路网建设规划出炉 _ 经济参考网 _ 新华社《经济参考报》官方网站. xinhuanet.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 19 грудня 2018.
  4. Construction (амер.). www.igairport.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  5. а б 一座面向未来的机场如何诞生 - 封面故事 - 杂志 - 中国新闻周刊网. web.archive.org. 29 березня 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 29 вересня 2019.
  6. а б в 建筑师揭秘“北京大兴国际机场” 航站楼五条铁路下穿. travel.people.com.cn. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 31 грудня 2018.
  7. а б в 北京大兴国际机场将实现国内转机半小时,国际转机45分钟_10%公司_澎湃新闻-The Paper. www.thepaper.cn. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 грудня 2018.
  8. а б в 张彦2018年11月26日 (26 листопада 2018). 北京大兴国际机场,光鲜背后的挑战与难题 (zh-hans) . 纽约时报中文网. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2018.
  9. а б Beijing Daxing International Airport - Architecture - Zaha Hadid Architects (амер.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  10. а б 北京新机场命名为“北京大兴国际机场”. www.caac.gov.cn. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
  11. 北京大兴国际机场三大功能亮点体现创新、智慧、绿色. www.chinanews.com. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 грудня 2018.
  12. 北京新机场定名为北京大兴国际机场 明年9月底投入运营-新华网. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19 грудня 2018.
  13. 习近平宣布:“北京大兴国际机场正式投运!”-中新网. www.chinanews.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
  14. 澎湃新闻 (25 вересня 2019). 大兴机场投运后首个航班:南航A380执飞 登机口A01. finance.sina.com.cn. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
  15. 大兴机场今天运营78个航班,旅客跑错机场,中联航可免费退改签 | 北晚新视觉. www.takefoto.cn. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  16. 图片 9月26日中联航将整体搬迁至大兴机场运行_民航新闻_民航资源网. news.carnoc.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  17. 28分钟!乘坐京雄城际看大兴机场-新华网. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  18. а б sina_mobile (25 вересня 2019). 地铁大兴机场线明起运营,6条机场大巴线路同步开通. news.sina.cn. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 28 вересня 2019.
  19. 北京大兴机场线票价公示:共4种票价,普通单程票最高35元. finance.ifeng.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  20. а б в www.bjnews.com.cn. 大兴机场大巴全为纯电动车,6条市内线路统一票价40元. www.bjnews.com.cn. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 29 вересня 2019.

Посилання ред.