Вікіпедія

Пасіфая

Пасіфая (грец. Πασιφάη) — дочка Геліоса й Персеїди, сестра Еета й Кірки, дружина Міноса, мати Андрогея, Девкаліона, Главка, Катрея, Акалли, Ксенодіки, Аріадни і Федри. Під впливом Афродіти, яка заприсяглася помститись усьому родові Геліоса, за те, що він відкрив Гефестові її зраду з Аресом, Пасіфая запалала нестримною пристрастю до бика. Від цього зв'язку вона народила Мінотавра.

Пасіфая
Pasiphae Minotauros Cdm Paris DeRidder1066 detail.jpg
Батько Геліос
Мати Перса або Creted
Брати, сестри  • Кірка, Еет, Перс[d] і Persesd
У шлюбі з Мінос
Діти Катрей[1][2][3], Аріадна, Федра[4], Акалла, Xenodiced, Андрогей, Девкаліон (син Міноса)[5], Glaucusd, Мінотавр[6], Astraead і Hecaled

Також Пасіфая — лаконська богиня-провісниця, дочка Атланта, іноді ототожнювана з Кассандрою або Дафною. У храмі Пасіфаї в Таламах прочани намагалися заснути, щоб уві сні почути або побачити провісницю.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Любкер Ф. Catreus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 265.
  2. ↑ Р. Л. Катрей // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 759.
  3. ↑ Любкер Ф. Minos // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 873.
  4. ↑ Phaedra // 1911 Encyclopædia Britannica — 11 — New York City: 1911. — Vol. 21. — P. 341.
  5. ↑ Любкер Ф. Deucalion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 391.
  6. ↑ Любкер Ф. Minotaurus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 873–874.

ЛітератураРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пасіфая
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пасіфая&oldid=26601243