Відкрити головне меню

Володимир Іванович Пархоменко (рос. Владимир Иванович Пархоменко, нар. 17 жовтня 1957, Жданов, УРСР) — радянський та український футболіст, тренер, майстер спорту СРСР (1983).

Ф
Володимир Пархоменко
Особові дані
Повне ім'я Володимир Іванович
Пархоменко
Народження 17 жовтня 1957(1957-10-17) (62 роки)
  Жданов, УРСР
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975 СРСР «Локомотив» 2 (?)
1978—1979 СРСР «Динамо» (Л) 12 (0)
1980—1982 СРСР «Динамо» (Кіров) 82 (1)
1983—1988 СРСР «Шахтар» (Д) 76 (4)
1988 СРСР «Гурія» 32 (0)
1989 СРСР «Металург» (З) 13 (0)
1989 СРСР «Локомотив» (НН) 26 (3)
1990 СРСР «Кривбас» 18 (0)
1991—1992 Угорщина «Діошдьйор» ? (?)
1992 Угорщина «Егер» 8 (0)
1993—1994 Україна «Бажановець» 15 (0)
1994—1995 Угорщина «Егер» ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2001
2002
2005
2006
2012
Україна «Машинобудівник» (Д)
Україна «Спартак» (С)
Україна «Спартак» (С)
Україна «Спартак» (С)
Україна «Еліор»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравцяРедагувати

Вихованець жданівського футболу. Перший тренер — І.М. Брискін[1].

У командах майстрів дебютував у 1975 році в команді другої ліги «Локомотив» (Жданов).

У 1978-1979 провів 12 матчів у першій лізі за «Динамо» (Ленінград), в 1980-1982 роках грав за «Динамо» (Кіров). З 1983 року — в клубі вищої ліги «Шахтар» (Донецьк). У 76 матчах чемпіонату СРСР відзначився 4-ма голами. В сезоні 1983/1984 в складі гірників провів 6 матчів у єврокубках[2]. По ходу сезону-1988 перейшов у «Гурію» (Ланчхуті).

Потім грав за команди нижчих радянських ліг «Металург» (Запоріжжя) (1989), «Локомотив» (Горький) (1989), «Кривбас» (Кривий Ріг) (1990), «Приборист» (Мукачево) (1990). Виступав у чемпіонаті Угорщини за «Діошдьйор» (Мішкольц) (1990/91 — 1992/93), угорський ФК «Егер» (1992/93, 1994/95), клуб української другої ліги «Бажановець» (1993/94).

Після виступів у другій лізі завершив віступи гравця на професійному рівні, але продовжив грати за аматорський клуб «Атон» (Донецьк)[3].

Тренерська діяльністьРедагувати

Після завершення кар'єри гравця працював в українських клубах «Машинобудівник» (Дружківка) (2001, головний тренер), «Спартак» (Суми) (2002, 2005, головний тренер), «Арсенал» Харків (2003-2004, тренер), «Шахтар» (Донецьк) (тренер-селекціонер), «Еліор» (Макіївка) (2012, головний тренер).

В 2013 році отримав тренерську ліцензію «А+В»[4], яка дає право бути помічником тренера у любому футбольному клубові чи стати головним тренером команди першої або другої ліги.

Останнім часом перебуває на пенсії.

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «Шахтёру» — 70 лет. Кто есть кто. Футболисты «Шахтёра» 1936-2005» — 2005. — с. 94. — ISBN 978-966-107-17-1 (рос.)
  2. Інформація про гравця на сайті КЛІСФ (рос.)
  3. Інформація про гравця на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  4. «Андрей Шевченко возвращается в большой футбол» (рос.)

ПосиланняРедагувати