Пара Брахман
Пара Брахма́н (санскр. परब्रह्म) в індуїстській філософії є «Верховним Брахманом» те, що перебуває поза будь-якими описами та концептуалізаціями. Його описують як безформне (в тому сенсі, що воно позбавлене Майї), яке вічно пронизує все, скрізь у Всесвіті та будь-що за його межами[1].
Парам Брахма концептуалізується по-різному. У традиції Адвайта-Веданти Парам Брахма є синонімом ніргуна Брахмана, тобто Абсолюту без атрибутів. Навпаки, у традиціях Двайта Веданти та вішістадвайта-веданти Парам Брахма визначається як сагуна брахман, тобто Абсолют з атрибутами. У вайшнавізмі, шиваїзмі та шактизмі Вішну, Шива та Аді Шакті відповідно є Парам Брахмою[2]. Махаганапаті вважається Парам Брахмою сектою Ганапатья. Картікейя вважається Парам Брахмою сектою Картікейя.
Етимологія
ред.Para — санскритське слово, яке означає «вищий» в деяких контекстах і «найвищий або самий вищий» серед інших[3].
Брахман в індуїзмі означає Абсолют, Остаточну Реальність у Всесвіті[4][5]. У головних школах індуїстської філософії це нематеріальна, дієва, формальна та остаточна причина всього, що існує[5][6]. Брахман є ключовим поняттям, яке міститься у Ведах і широко обговорюється в ранніх Упанішадах[7] і в літературі Адвайта Веданти[8].
Адвайта Веданта
ред.В Адвайта Веданта Пара Брахман визначається як ніргуна Брахман, або Брахман без форми чи якостей[9][10][11]. Це стан повного знання себе як тотожного трансцендентальному Брахману, стан ментально-духовного просвітлення (джнана-йога)[12]. Воно контрастує з Сагуна Брахманом, який є станом любовного усвідомлення (Бгакті-йога)[12]. Адвайта-Веданта не дуалістично стверджує, що Брахман є божественним, Божественне є Брахманом, і це ідентично тому, що є Атман (своя душа, найпотаємніше я) і ніргуна (без атрибутів), нескінченне, любов, істина, знання, «буття-свідомість-блаженство»[13].
За словами Еліота Дойча, Ніргуна Брахман — це «стан буття» [14], у якому всі дуалістичні відмінності між власною душею та Брахманом стираються та долаються[12]. Навпаки, Сагуна Брахман є місцем, де відмінності гармонізуються після прийняття подвійності між власною душею та Брахманом[12].
Адвайта описує риси недуалістичного досвіду, [12] в якому суб’єктивний досвід також стає «об’єктом» знання та феноменальною реальністю. Абсолютна Істина одночасно є суб’єктом і об’єктом, тому немає якісної різниці:
- «Вчені трансценденталісти, які знають Абсолютну Істину, називають цю неподвійну субстанцію Брахманом, Параматмою або Бхагаваном». (Бхагавата Пурана 1.2.11)[15][16].
- «Той, хто усвідомлює Верховного Брахму, досягає найвищого щастя. Цей Верховний Брахма є Вічною Істиною (сатьям), Всезнаючим (джнянам), Нескінченним (анантам)». (Taittiriya Upanishad 2.1.1)[17].
Упанішади стверджують, що Верховний Брахма є Вічним, Свідомим і Блаженним sat-chit-ânanda. Усвідомлення цієї істини те саме, що бути цією істиною:
- «Єдине — це Блаженство. Кожен, хто сприймає Блаженне, джерело насолоди, стає блаженним назавжди». (Taittiriya Upanishad 2.7.1-2)[18].
- «Знай, що Всевишній є Блаженством». (Бріхадараньяка Упанішада 2.9.28)
Вайшнавізм
ред.У вайшнавізмі Вішну (Нараяна) розглядається як Пара Брахман (Адинараяна). Вішну у своїй Вішварупі вважається вищим. Його обитель називається Вайкунтха, а ім'я там Пара Васудева. Згідно з суктою Нараяна в Яджурведе, він зображений як єдиний Адіпуруша. Нараяна, в індуїзмі, вважається Вищою Істиною (Брахманом), творцем із тисячею голови, тисячі очей і тисяч рук, і цей гімн співається для поклоніння Нараяні, всесвітньому Я (Параматман).
Шиваїзм
ред.У шиваїзмі Шива є Пара Брахманом. Парашива, найвища форма Господа Шиви, вважається Пара Брахманом. Згідно з міфологією, Парашива є єдиним втіленням усіх душ і божеств. Він також зображений як єдиний Адіпуруша або Махадева[19].
Кашмірський шиваїзм
ред.У кашмірському шиваїзмі Свачханда Бхайрава вважається вищою формою Шиви. Кашмірський шиваізм вважає Свачханду Бхайраву Пара Брахманом. Кашмірський шиваізм вважає турію, або четвертий стан свідомості, станом Брахмана. Це не неспання, не сон і не глибокий сон. Він існує на стику між будь-яким із цих трьох станів, тобто між неспанням і сновидінням, між сновидінням і глибоким сном і між глибоким сном і неспанням[20]. У кашмірському шиваїзмі існує п'ятий стан свідомості, який називається Туріятіта - стан поза Турією, який представляє Парабрахмана. Туріятіта, яку також називають порожнечею або шуньєю, є станом, у якому людина досягає звільнення, інакше відомий як дживанмукті або мокша[21][22].
Шактизм
ред.У шактизмі Аді Парашакті вважається Пара Брахманом як із якостями, так і без них, а також Брахманом у його енергетичному стані, остаточною реальністю. Згідно з Деві Суктам і Шрі Суктам у Рігведі, вона є лоном усього створіння. Таким чином Махакалі є епітетом Брахмамайі, що означає «Та, чиєю сутністю є Брахман». Тридеві є вищою формою Аді Парашакті. Її вічна обитель називається Манідвіпа [23].
Сикхізм і Сант Мат
ред.У сикхізмі та Сант Мат Акшар Пуруш називається Парабрахманом[24]. Парабрахман не є Брахманом, тому мовою святих його називають Парабрахманом (Пара = наступний). Він швидкопсувний[25]. Акшар Пуруш ( Парабрахман) походить від Ачінта ( сина Сатпуруша )[26]. Ачинту доручили якусь роботу. Для допомоги в його роботі він створив Акшара Пуруша (Парабрахмана), але Акшар Пуруш допустив деяку недбалість у своїй роботі, через що його було вигнано з Сатлока разом із сімома санхами Брахмандами[27].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Pratapaditya Pal; Stephen P. Huyler; John E. Cort та ін. (2016). Puja and Piety: Hindu, Jain, and Buddhist Art from the Indian Subcontinent. University of California Press. с. 55—56. ISBN 978-0-520-28847-8.
- ↑ White, 1970, с. 156.
- ↑ Monier Monier-Williams, A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European languages, Oxford University Press, Article on Para
- ↑ James Lochtefeld, Brahman, The Illustrated Encyclopedia of Hinduism, Vol. 1: A–M, Rosen Publishing. ISBN 978-0823931798, page 122
- ↑ а б PT Raju (2006), Idealistic Thought of India, Routledge, ISBN 978-1406732627, page 426 and Conclusion chapter part XII
- ↑ For dualism school of Hinduism, see: Francis X. Clooney (2010), Hindu God, Christian God: How Reason Helps Break Down the Boundaries between Religions, Oxford University Press, ISBN 978-0199738724, pages 51-58, 111-115;
For monist school of Hinduism, see: B Martinez-Bedard (2006), Types of Causes in Aristotle and Sankara, Thesis - Department of Religious Studies (Advisors: Kathryn McClymond and Sandra Dwyer), Georgia State University, pages 18-35 - ↑ Stephen Philips (1998), Routledge Encyclopedia of Philosophy: Brahman to Derrida (Editor; Edward Craig), Routledge, ISBN 978-0415187077, pages 1-4
- ↑ Michael Comans (2002), The Method of Early Advaita Vedānta, Motilal Banarsidass, ISBN 978-8120817227, pages 129-130, 216-231
- ↑ Sullivan, 2001, с. 148.
- ↑ Fisher, 2012, с. 116.
- ↑ Malkovsky, 1997, с. 541.
- ↑ а б в г д Deutsch, 1973, с. 13.
- ↑ Deutsch, 1973, с. 9—14.
- ↑ Deutsch, 1973, с. 12.
- ↑ A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda. Śrīmad Bhāgavatam 1.2.11.
- ↑ vadanti tat tattva-vidas tattvam, yaj jnanam advayam brahmeti paramatmeti, bhagavan iti sabdyate
- ↑ brahma-vid apnoti param, tad eshabhyukta, satyam jnanam anantam brahma
- ↑ raso vai sa, rasam hy evayam labdhvanandi bhavati
- ↑ Dancing with Śiva. www.himalayanacademy.com. Процитовано 8 вересня 2020.
- ↑ Turya
- ↑ Jivanmukta Geeta by Swami Shivananda
- ↑ Vivekachudamani
- ↑ Klostermaier, Klaus K. (10 березня 2010). Survey of Hinduism, A: Third Edition (англ.). SUNY Press. ISBN 978-0-7914-8011-3.
- ↑ volume7. Volume 7. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Ghat Ramayan. ADictionary. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Ghat Ramayan. ADictionary. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Sant Tulsi Sahib. Archive.org. Процитовано 26 серпня 2022.
Джерела
ред.
- Deutsch, Eliot (1973), Advaita Vedanta: A Philosophical Reconstruction, University of Hawaii Press
- Fisher, Mary Pat (2012), Living Religions: A Brief Introduction
- Malkovsky, B. (1997), The Personhood of Samkara's" Para Brahma", The Journal of Religion, 77 (4): 541, doi:10.1086/490065, JSTOR 1206747, S2CID 170842690
- Sullivan, B.M. (2001), The A to Z of Hinduism, Rowman & Littlefield, ISBN 8170945216
- White, C.S.J. (1970), Krsna as Divine Child, History of Religions, 10 (2): 156, doi:10.1086/462625, JSTOR 1061907, S2CID 162216194
Посилання
ред.- VEDA - Vedas and Vedic Knowledge Online - Vedic Encyclopedia. www.veda.harekrsna.cz.