Вайшнавізм

Індуїстська традиція, натхненна богом Вішну

Вайшнавізм або вішнуїзм (санскр. वैष्णव धर्म) — один з основних напрямів в індуїзмі, особливістю якого є поклоніння Господу Вішну і його Дашаватара (10 головних аватар) (особливо Господу Рамі і Господу Крішні). Усі гілки вайшнавізму характеризує прихильність до монотеїзму. Іноді називається також бгаґаватизм, від Бгаґаван. Вірування і практики даної традиції, особливо такі ключові концепції як бгакті і бгакті-йога, в основному базуються на пуранічних текстах, як-от «Бгаґават-Ґіта», «Вішну-Пурана», «Падма-Пурана», «Бгаґавата-пурана» («Шрімад-Бгаґаватам») і ведичних текстах, як-от канонічні Упанішади, що входять до складу Вед[1][2][3].

Кришна і ґопі. Матхура

Послідовників вайшнавізму зазвичай називають «вайшна́вами» або «вішнуїтами». Згідно з останніми статистичними даними, вайшнави становлять приблизно 70 % від числа всіх послідовників індуїзму[4]. Переважна більшість вайшнавів проживають в Індії, (самоназва країни — Бгарата).

Ґаудія-вайшнавізм (також відомий як крішнаїзм), одна з гілок цієї деномінації[5], починаючи з 1960-х років розповсюдився по всьому світу. Це відбулося в основному завдяки проповідям Бгактіведанти Свамі Прабгупади і заснованого ним Міжнародного Товариства Свідомості Крішни[6].

Чотири Вайшнавських сампрадаї

ред.
Див. також: Сампрадая та Парампара

У вайшнавізму існують чотири основних богословських традиції, званих сампрадаї[7], які беруть свій початок у однієї з ведійських особистостей. Кожна з сампрадай має свою власну філософську систему, в якій по-різному тлумачаться взаємини між Дживою і Богом (Вішну).

Тантричні течії вайшнавізму — сагаджія і радаваллаба. Радгаваллабга-сампрадая — сампрадая всередині вайшнавізму, основоположником якої був Гауді-Вайшнавський богослов Гарівамша Госвамі. У богослов'ї Радгаваллабга-сампрадаї центральну роль відіграє поклоніння Радгі — вічній коханій Крішни, яка вважається його жіночою іпостассю. У святому місці паломництва індуїзму Вріндавані існує Храм Радга-Валлабгі — це храм Радга-Крішни, в якому замість божества Радгі поряд із божеством Крішни розташована корона, яка символізує Радгу.

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. Heart of Hinduism — Vaishnavism. Архів оригіналу за 29 жовтня 2006. Процитовано 15.08.2009.
  2. Explanation of different scriptural texts within Hinduism. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 15.08.2009.
  3. Elkman, S.M.; Gosvami, J. (1986). Jiva Gosvamin's Tattvasandarbha: A Study on the Philosophical and Sectarian Development of the Gaudiya Vaisnava Movement. Motilal Banarsidass Pub.
  4. Major Branches of Hinduism. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 15.08.2009.
  5. Dimock Jr, E.C. (1963). Doctrine and Practice among the Vaisnavas of Bengal. History of Religions. 3 (1): 106—127. Процитовано 12 квітня 2008.
  6. Contemporary Theological Trends in the Hare Krishna Movement. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 15.08.2009.
  7. The Sampradaya of Sri Caitanya, by Steven Rosen and William Deadwyler III [Архівовано 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.] «the word sampradaya literally means 'a community'. A text from the Padma Purana quoted widely in Vaisnava writings speaks directly about these authorised communities. It says that 'Those mantras which are not received within a sampradaya are fruitless; they have no potency'. The text then specifically names the sampradayas. 'In the Kali-yuga, there will be four sampradayas.' — We are talking about Vaisnava sampradayas — 'They are the Brahma Sampradaya, originating with Brahma; Sri Sampradaya, starting with Laksmi; Rudra Sampradaya, starting with Siva; there's another one starting from Sanaka and the others, the Kumaras'. Those are the four recognised Vaisnava sampradayas.»

Посилання

ред.