Шрі Німбаркачар'я (санскр. श्री निम्बार्काचार्य, англ. Sri Nimbarkacarya) — середньовічний індійський крішнаїтський теолог.

Був головним ачар'я в Кумара-сампрадаї — одній з чотирьох головних ліній вайшнавських вчителів. Відомий його коментар до «Веданта-сутри» — Париджата-саурабга-бгаш'я — де викладена доктрина відома як Двайтадвайта-вада.

За переказами, він проповідував крішнаїзм за 4500 років до пришестя Чайтан'ї Махапрабгу, однак дослідники відносять його життя і діяльність до XI[1] чи XIII століття[2]. Ачар'я Німбарка був народжений у селі Мунгера Паттан в родині відданих Аруна Ріші й Джаянті Деві і проповідував філософію відданого служіння Крішні на основі принципу одночасної єдності і відмінності (двайтадвайта-вада).[3]

ПраціРедагувати

  • «Ведантапариджтасаурабха» (Аромат небесного дерева веданти) — коментар на «Брахма-сутру»
  • «Сіддхантаратна» (Коштовність доктрини)
  • «Дашашлокі» — десять віршів, що роз'яснюють розуміння Дживи, Ішвари та Джагата

ПриміткиРедагувати

  1. Радхакришнан С. Индийская философия. Том 2.
  2. Prof. Roma Bose, Vedanta Parijata Saurabha of Nimbarka and Vedanta Kaustubha of Srinivasa (Commentaries on the Brahma-Sutras) — Doctrines of Nimbarka and his followers, vol.3, Munishram Manoharlal Publishers, Reprint 2004
  3. Шрила Б. П. Пури, «Ученическая преемственность (Сампрадая)»

ПосиланняРедагувати