Папужка хвилястий

Папужка хвилястий (Melopsittacus undulatus) — вид підродини папужних (Psittacidae), єдиний представник роду Хвилястий папужка.

Хвилясті папуги проживають у природі та в домашніх умовах. Їх легко навчити говорити та привчити до людини за один рік. Їм найлегше вдаються звуки: ч, ш, с, й, ю, п, т, щ, к, р і голосні. Деякі пташки цього виду теж можуть сказати інші звуки^{[джерело?]}.

Зовнішній вигляд

Довжина тіла 17—19,8 см, крил — 9,3— 9,4 см, хвоста — 8—12 см; вага 40—50 г. Завдяки хвосту здається набагато більшим. Основне забарвлення оперення захисного листяно-зеленого кольору. Передня частина голови та горло жовті. На щоках по витягнутій фіолетовій плямі, які покривають одне з двох-трьох розташованих з кожного боку горла чорних плямочок. Задня частина голови, карк, верх спини та крижі яскравого ясно-зеленого кольору з темною хвилястістю. Хвилястість на голові від тонкої та ніжної переходить до крижів в ширшу і грубішу. Два щонайдовші пера хвоста чорно-сині, решта зеленувато-синіх з широкою жовтою облямівкою в середині. Махове пір'я першого порядку зелене, зовні жовті. Кінці опахал облямовані чорною смужкою, в середині жовті плями, які утворюють смужку в нижній частині крила. Махові другого і третього порядку коричнево-чорні з жовтим обідком.

Це дуже стрункі гарні птахи з відносно високими ногами, товстим, дуже могутнім дзьобом, зігнутим як у хижих птахів. У більшості папуг на внутрішній стороні над дзьобом є вузькі рогові зубці, які на зразок напилка відточують передню частину над дзьобом та очищають зерна від лушпиння, а також використовуються для зриву плодів і їх розгризання. Хвіст у них довгий, східчастої форми. Очі темно-сині, райдужка біла. Дзьоб у пташенят — чорний, у дорослих птахів — солом'яний-жовтий, зеленуватий. Над дзьобом птахів є добре виражена восковиця. Стать птахів легко розрізняють за кольором восковиці (восковиця розташована над дзьобом): у дорослого самця вона яскраво-синя, у самки — безбарвна або коричнева.

Розповсюдження

Хвилястий папужка мешкає майже у всіх районах Австралії. В наш час^[коли?] основні масові місця гніздування виявлені в південно-східних і південно-західних областях країни.

Спосіб життя

Населяють напівпустельні та степові місцевості, віддаючи перевагу ділянкам з рідкісними деревами. Ці папужки стрімкі у польоті та витончені в рухах, вміють гарно ходити по землі та лазити по деревах. Живуть зграями.

Клітка для хвилястих папуг

Клітка для хвилястих папуг має бути досить простора, щоб птах міг в ній трохи політати. Її мінімальний розмір для однієї папужки має бути такий, щоб пташка, перебуваючи в клітці, могла розпрямляти крила. Для хвилястих папуг мінімальні розміри будуть: ширина — 25 см, довжина — 40 см, висота — 40 см. У просторішій клітці характер і поведінка папуги розкриються повною мірою. Завдяки високій пристосованості хвилястий папужка здатний без видимих ознак захворювання витримувати проживання в клітці меншого розміру, але зрештою це позначиться на його здоров'ї та тривалості життя.

Розмноження

Період розмноження припадає на вересень-грудень. Гніздяться ці птахи в дуплах дерев. Самка відкладає 4-6 білих яєць, прямо на дно дупла без підстилки та висиджує їх протягом 18-20 днів. Самець в цей час підгодовує її. Пташенята з'являються неопереними та сліпими, приблизно до десятиденного віку вони прозрівають, а в місячному віці оперяються.

Підбір пари

В неволі розведення папуг є дуже клопітким та відповідальним процесом. Існує дуже багато нюансів. Для початку слід придивитися до обох птахів,чи склалася в них пара. Папуги є моногамними, природі вони з безлічі особин протилежної статі знаходять собі пару і залишаються з нею до кінця свого життя.

У домашніх умовах у птахів такого вибору нема,бо партнера їм підбирають люди. Від таких пар потомства можна й взагалі не дочекатися. Сформована пара папуг постійно знаходиться разом, перебираючи один одному пір'я, та годуючи відригнутим зерном. Зазвичай, якщо такій парі поставити гніздову шпаківню, то самка відразу залізе в нього і почне облаштовувати. У випадку порушення гормонального фону бувають випадки, коли самка намагається знайти місце для кладки яєць і не чекає, коли з'явиться спеціальне місце для гніздування. Цього допускати не можна, бо кладка дуже виснажує організм. Варто скоротити світловий день до 12 годин,та зменшити кількість білкової їжі в раціоні

У природі папуги готові до розмноження вже в 5-7 місяців, проте в домашніх умовах категорично не можна розводити їх раніше 10 місяців. В іншому випадку, самка може загинути, намагаючись знести перше яйце. Хвилясті папуги здатні розмножуватися до 8-9 років, а при хорошому догляді і до 10-11 років.

Так само обов'язковою умовою є відсутність родинних зв'язків у пари папуг. Споріднене схрещування може призвести до загибелі зародків в яйці, а також появи пташенят з відставанням у рості та вродженими вадами. В кладці також можливі незапліднені яйця,пташенята іноді гинуть від вроджених вад.

Годування під час розмноження

Основу кормового раціону складає зернова суміш: 1 частина проса (найкраще - червоного), 1,5 частини - вівса, 2 частини – соняшникового насіння, 1 частина канаркового зерна. Можна також і скористатися готовими зерновими сумішами, що продаються у кожному зоомагазині. При покупці зверніть увагу на цілісність пакування і на якість самого зерна. За 2 тижні до початку гніздування розпочинають давати пророщене зерно, зернистий сир, моркву, буряк, перець, капусту та ін. Згодом варто давати круто зварене куряче яйце (1/8 на одну пару птахів) кожен день до того, як з’явиться перше яйце. Після знесення першого яйця зелень, овочі та фрукти давати якомога рідше. За декілька днів до виведення першого пташеняти знову починають давати варене яйце: 1/8, а зі збільшенням кількості пташенят (понад 4) у гнізді можна збільшити до 1/4, але через день-два. Зелень-фрукти-овочі – кожен день. Окрім зелені та фруктів у раціон птахів необхідно додавати вітаміни та мінеральні речовини, що призначені виключно для птахів.

Історія відкриття виду

Хвилястих папужок вперше описав в 1805 році англійський природодослідник Д. Шоу. Тоді ж його колега художник Г. Ноддер зробив перший малюнок цього птаха. Біноміальна назва хвилястого папужки Melopsittacus undulatus відбулася від грецького melos — «спів» і psittacos — «лякати» і латинського undulatus — «хвилястий». Отже, повністю його назва може бути перекладена як «співочий хвилястий папуга». У 1831 році відвідувачі музею Товариства К. Ліннея вперше побачили опудало цього птаха.

Співробітник музею Лондонського зоологічного товариства орнітолог Д. Гульд в 1837 році вперше описав життя хвилястих папужок в природі настільки добре, що пізніші спостереження не додали майже нічого істотно нового дотепер.

Література

• David Alderton. You and Your Pet Bird. — London, Doming Kindersleyr Limited, 1992.
• Гринев В. А. Волнистые попугайчики. — Москва, 1989.
• Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
• Михайлов В. А. Волнистые попугайчики. Птицы в нашем доме. — Москва, 1994.
• Энциклопедия декоративных и экзотических птиц / Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2

Посилання

• Хвилясті папуги:вибір, догляд, розведення (укр.) ^{[неавторитетне джерело]}
• Все про домашніх улюбленців
• Выбор, приручение, содержание и разведение волнистых попугайчиков (рос.)^{[неавторитетне джерело]}
• Содержание, разведение, лечение попугаев (рос.)^{[неавторитетне джерело]}
• Уход, кормление, разведение, форум о волнистых попугаях (рос.)^{[неавторитетне джерело]}