Відкрити головне меню

Декспантенол — провітамін B5, похідна форма і спиртовий аналог пантотенової кислоти. У процесі метаболізму в організмі декспантенол окислюється до пантотенової кислоти, що має регенеруючу, протизапальну, дерматопротекторну дію. Потрапляючи у клітини шкіри, декспантенол збільшує кількість фібробластів, колагену, частоту мітозів, прискорюючи тим самим регенерацію шкіри та сприяючи загоєнню ран. Декспантенол також впливає на пружність та еластичність шкіри. Застосовується у медицині.та косметології.[1]

Декспантенол
800px-Panthenol.png
Систематична назва Декспантенол
Ідентифікатори
Номер CAS 81-13-0
Номер EINECS 201-327-3
DrugBank 09357
KEGG C05944
ChEBI 7917
SMILES
InChI 1S/C9H19NO4/c1-9(2,6-12)7(13)8(14)10-4-3-5-11/h7,11-13H,3-6H2,1-2H3,(H,10,14)/t7-/m0/s1
Властивості
Молекулярна формула C9H19NO4
Молярна маса 205.251г/мол
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Зміст

Міжнародна назваРедагувати

Декспантенол

Лікарська формаРедагувати

Пігулки, розчин для ін'єкцій, аерозоль для зовнішнього застосування, крем для зовнішнього застосування, мазь для зовнішнього застосування, емульсія для зовнішнього застосування, гель очний.

Хімічна назваРедагувати

R-2 ,4-дигідрокси-N-(3-гідроксіпропіл) -3,3-діметілбутанамід

Торговельні назвиРедагувати

Пантенол ®, D-Пантенол, Бепантен ®, Д-Пантенол, Декспантенол, Декспантенол-Хемофарм, Корнерегель ®, Пантенол-ратіофарм, Пантенол спрей, Пантодерм ®

Фармакологічна діяРедагувати

Декспантенол переходить в організмі в пантотенову кислоту, яка є складовою частиною коферменту А і бере участь в процесах ацетилювання, вуглеводному і жировому обміні, у синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів, порфіринів; стимулює регенерацію шкіри, слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз і збільшує міцність колагенових волокон. Ацетилхолін, як нейрогуморальний трансмітер парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, підтримує нормальну секреторну і кінетичну функції кишківника. Надає регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію.

ФармакокінетикаРедагувати

При пероральному прийомі абсорбція і біодоступність — високі. Виводиться нирками: у незміненому вигляді — 70 %, з каловими масами — 30 %. При місцевому застосуванні швидко абсорбується шкірою і перетворюється в пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (головним чином з бета-глобуліном і альбуміном). Концентрація її в крові — 0.5-1 мг / л, в сироватці крові — 100 мкг / л. Пантотенова кислота не піддається в організмі метаболізму (крім включення до кофермент А), виводиться в незміненому вигляді.

ПоказанняРедагувати

  • Запальні захворювання порожнини рота, носа, гортані, дихальних шляхів, слизової оболонки шлунка;
  • Парестезії при неврологічних захворюваннях, «сухий» риніт (після лікування вторинних гострих ринітів судинозвужувальними лікарськими засобами, після перебування в приміщенні з штучним кліматом або в зонах з сухим кліматом);
  • Післяопераційне лікування (після операції на перегородці носа і після тонзилектомії), гестоз, ерозії урогенітального тракту;
  • Післяопераційна і післяродова атонія кишківника, паралітична кишкова непрохідність, дефіцит пантотенової кислоти при синдромі мальабсорбції;
  • Сухість шкіри;
  • Порушення цілісності шкірних покривів: дрібні пошкодження, опіки (в тому числі сонячні), виразки гомілки, пролежні, тріщини, асептичні післяопераційні рани, погано приживаються шкірні трансплантати;
  • Ерозії шийки матки;
  • Догляд за грудьми в період лактації (тріщини і запалення сосків молочної залози), догляд за немовлятами (попрілість);
  • Ерозія рогівки, кератит різної етіології (у складі комплексної терапії), опік очей, дистрофічні захворювання рогівки, профілактика ушкоджень рогівки при носінні контактних лінз.

ПротипоказанняРедагувати

Гіперчутливість, гемофілія, механічна кишкова непрохідність.

З обережністюРедагувати

Хронічна ниркова недостатність, вагітність, період лактації.

Побічні ефектиРедагувати

Диспепсичні розлади, алергічні реакції.

ВзаємодіяРедагувати

Декспантенол може підвищувати дію деполяризуючих міорелаксантів (суксаметонію хлориду, декаметонію броміду) і зменшувати дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарину хлориду) в зв'язку зі здатністю стимулювати синтез ацетилхоліну[2][3]. Одночасне вживання декспантенолу із антибактеріальними засобами, лікарськими засобами для загальної анестезії, барбітуратами збільшує ризик розвитку алергічних реакцій.[4]

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Колодченко, Е. В. Современный подход к защите кожи после косметологических процедур [Текст] / Е. В. Колодченко // Український журнал дерматології, венерології та косметології. — 2003. — N3. — С. 44-47
  2. Інструкція до пігулок «Пантенул» виробництва компанії Dermapharm
  3. Інструкція до крему «Рятівник» корпорації Артеріум
  4. Описание лекарственной формы раствор для инъекций D-Пантенол