Відкрити головне меню

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років

монумент у місті Тернополі.
(Перенаправлено з Пам'ятник жертвам депортації 1944-1946 років)

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років — монумент у місті Тернополі. Розташований у сквері імені Митрополита А. Шептицького на вулиці Січових Стрільців біля управління Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ (від бульвару Тараса Шевченка).

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років

49°33′01″ пн. ш. 25°35′44″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 25.59556° сх. д. / 49.55028; 25.59556
Тип пам'ятник
Країна

Україна Україна

Розташування Тернопіль
Архітектор Олег Головчак
Скульптор Андрій і Володимир Сухорські та Володимир Стасюк
Матеріал бронза, пісковик
Засновано 2014
Будівництво 2004 — 2014
Встановлено 2014
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років. Карта розташування: Україна
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років
Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років (Україна)

Пам'ятник жертвам депортації 1944—1946 років у Вікісховищі?

Зміст

Пам'ятникРедагувати

Конкурс на проект пам'ятника проводився ще 10 років тому. З того часу на місці спорудження пам'ятника стояв пам'ятний знак. Пам'ятник — двометрове дерево з обрізаним корінням — встановлений на чорному гранітному постаменті. З чотирьох боків розташовані назви історичних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Висота скульптури — понад два метри і виготовлена з бронзи (крона та стовбур) та пісковику (частина під написом, який перетинає коріння). Біля пам'ятника за підтримки Тернопільської міської ради облаштували алею з квітів, встановили ліхтарі та лавки. До роботи над монументом долучилися і багато меценатів та етнічних організацій.

Напис на пам'ятнику:

« Українцям-жертвам депортації 1944-46, 1951 »

СимволікаРедагувати

Дерево без коріння, як лемки без своїх земель — така ідея монументу. У його кроні — постаті згорьованих людей, які зібравши пожитки на вози, покидають свої домівки, а позаду: храми, цвинтар, хати та одинокий сумний лелека, як символ дому, який знаходиться там — на малій Батьківщині, і чекає своїх господарів.

АвториРедагувати

Авторами пам'ятника є тернопільський архітектор Олег Головчак, скульптори зі Львова Андрій і Володимир Сухорські (сини лемківського майстра дерев'яної об'ємної різьби Андрія Сухорського) та Володимир Стасюк із Рівного.

ВідкриттяРедагувати

Пам'ятник урочисто відкрили в День Незалежності України 24 серпня 2014 року з нагоди 70-річчя з часу примусового виселення українців з історичних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя в 1940-их роках.

На відкритті були представники духовенства, політичних і громадських організацій Тернопільської області, зокрема, народний депутат України Олексій Кайда, голова Тернопільської облдержадміністрації Олег Сиротюк, міський голова Тернополя Сергій Надал.

СвітлиниРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Садовська, Г. І залишився самотнім лелека / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 70 (29 серп.). — С. 7 — (Вшанування).
  • Пам'ятники жертвам депортації українців на Тернопільщині: фотокаталог пам'ятників і пам'ятних знаків. — Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2017. — 48 с.; іл. http://lemky.org.ua/images/books/monuments.pdf[недоступне посилання з липень 2019]

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Пам'ятник жертвам депортації споруджують у Тернополі на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 22 серпня.
  У Тернополі відкрили пам'ятник депортованим українцям на YouTube // Телеканал TV-4. — 24 серпня.