Пам'ятники Душанбе

сторінка-список у проекті Вікімедіа

Стаття Пам'ятники Душанбе присвячена міській скульптурі столиці Таджикистану міста Душанбе — пам'яткам монументального мистецтва, присвяченим ушануванню визначних персоналій таджицької культури та науки, історичних подій, пов'язаних із Таджикистаном.

Коротко про душанбинські пам'ятникиРедагувати

Попри те, що місто є столицею колишньої радянської середньоазійської республіки, міська скульптура Душанбе демонструє переважно національну спрямованість. Нечисленні, але високохудожні душанбинські пам'ятники, є грамотно розташованими (несуть тематичне навантаження), вони ніби вписані в оточуюий міський ландшафт, являючі яскраві приклади комплексного підходу до впорядкування меморіальних територій.

 
Цього погруддя Ф. Дзержинського в Душанбе більше немає

Водночас, хоча в Душанбе останніми роками (2000-ні) планомірно позбавляються від ідеологічної монументальної спадщини СРСР, зокрема демонтують пам'ятники Леніну[1], погруддя Чеслава Путовського та Фелікса Дзержинського[2], тут все ще лишаються зразки радянського пропагандистського монументального мистецтва (пам'ятник В. Куйбишеву). Однак, нині монументалістику Душанбе визначають зовсім інші пам'ятники — діячам національної (таджицько-персидької і сучасної таджицької) культури та науки Фірдоусі, Рудакі, Авіценні, Айні та іншим, встановлені як за СРСР, так і за незалежності Таджикистану.

У Душанбе є низка дуже оригінальних пам'ятників. Так, одна зі стін будинку Спілки письменників Таджикистану, збудованого за СРСР, прикрашена своєрідним панно — численними барельєфами великих майстрів таджицьокого слова від Рудакі до Турсунзаде, і нині має офіційну назву Меморіальний комплекс Спілки письменників Республіки Таджикистан, а по-народному «Зірки поезії».

Одним з найпомпезніших і головних пам'ятників сучасного Душанбе є 40-метрова арка й монумент Ісмаїла Самані — батькові нації на центральному майдані Сомоні (Самані), встановлена до 1000-ліття від утворення Саманидської держави.

Низка душанбинських пам'ятників присвячена героїчним і трагічним подіям радянської і новочасної таджицької історії — монумент Перемоги, що вшановує подвиги радянського народу в Другій світовій війні; пам'ятник воїну-«афганцю» Олександру Мироненку, меморіальний знак Казахстанським воїнам-миротворцям, що в 1995 році в складі миротворчих сил країн СНД допомагали Таджикистану в припиненні Громадянської війни.

Є в Душанбе і влаштовані спеціальні меморіальні місця — у формі мавзолеїв згідно з персько-таджицькою історичною традицією — С. Айні в іменному парку та М. Турсунзаде в Лучобському парку.

Перелік пам'ятниківРедагувати

Пам'ятники Душанбе:
Назва Рік відкриття Розташування Фото Короткі відомості
Авіценни (ібн Сіни) 1980 на площі Абуалі ібн Сіно Пам'ятник ученому-енциклопедисту, філософу, лікарю, музиканту ХІ століття Авіценні (ібн Сіна / Абу-алі-ібн Сіно) був відкритий у 1980 році до тисячоліття від його народження[3]. Автори — азербайджанський скульптор Омар Гасан огли Ельдаров[4] і таджицькі архітектори Р. Каримов та А. Агаронов[5].
Айні Садриддіну 1978 на площі Айні Пам'ятник таджицькому письменнику, основоположнику таджицької радянської літератури, заслуженому діячеві наук, академіку і президенту АН Таджицької РСР Садриддіну Айні був відкритий на честь століття від дня народження літератора і вченого в 1978 році[6]. Автор — азербайджанський скульптор Омар Гасан огли Ельдаров[4].
Ганді Махатмі 2003 Пам'ятник видатному індійському політику і мислителю Махатмі Ганді встановили в одному з центральних столмчних скверів у 2003 році, що стало проявом таджицько-індійської дружби. Прем'єр-міністр Індії, що в цей час перебував у Таджикистані з двоненним офіційним візитом, узяв участь в урочистому відкритті скульптурної копмозиції. Пам'ятник був виготовлений в Індії, а в його оформленні взяли участь таджицькі архітектори[7].
Гафурова Бабаджана, погруддя перед головною будівлею Академії наук Республіки Таджикистан  
Казахстанським воїнам-миротворцям 2007 Пам'ятник казахстанським воїнам-миротворцям відкрили на честь загиблих 35 воїнів-миротворців з цієї країни, які в рамках миротворчого контингенту країн СНД були введені до Таджикистану в 1995 році для допомоги в наведенні ладу там з метою припинення Громадянської війни в Таджикистані. Монумент виконаний у формі розірваної на дві частини книги з чорного граніту, що встановлена на гранітному ж блоці з пам'ятними надписами на 3 мовах — таджицькою, казахською та російською[8].
Куйбишеву Валеріану 1937 на площі Рудакі (кол. Куйбишева)   Пам'ятник радянському політичному і партійному діячеві, революціонеру В. В. Куйбишеву був встановлений у 1937 році. Автори — скульптори Д.Д. і Н.Д. Стреляєви.
Лахуті Абулкасиму біля будівлі Таджицького Академічного театру імені Абулкасима Лахуті (проспект Рудакі, 86)  
Лахуті Абулкасима, погруддя
Мироненку Олександру біля школи № 37 Пам'ятник герою-«афганцю» (учаснику Афганської війни) Олександру Мироненку, Герою Радянського Союзу, уродженцю Душанбе, встановлений біля школи, де він навчався[9].
Рудакі 2008 у Парку Рудакі   Пам'ятник видатному східному поетові ІХ-Х століть Рудакі, родоначальнику таджицько-перської літератури, вже другий у Душанбе, був урочисто, за участю Предидента РТ Емомалі Рахмона відкритий 25 серпня 2008 року[10]. Над монументом працювали скульптори з Росії і Таджикистану: скульптор Олександр Рукавішніков, художник-архітектор Сергій Шаров, народний художник Таджикистану Сабзалі Шарипов, а також головний архітектор проекту Сіроджиддін Зухуриддінов[11].Душанбе // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 501
Рудакі 1964 перед будівлею Таджицького Аграрного університету   Перший пам'ятник Рудакі був встановлений у 1964 році. Автори — відомі азербайджанські митці скульптор Ф. Г. Абдурахманов та архітектор М. А. Усейнов[12].
Самані Ісмаїла, монумент / Національної згоди та відродження Таджикистану, меморіальний комплекс 1999 на площі Самані (кол. Леніна, Свободи/Озоді, Дружби/Дусті) Величний пам'ятник Абу Ібрагіму Ісмаїлу ібн Ахмеду, еміру з династії Саманидів, засновнику міцної держави у Середній Азії і весь Меморіальний комплекс національної згоди та відродження Таджикистану був урочисто відкритий 1999 року на честь 1100-літнього ювілею Саманидської держави.
Турсунзаде Мірзо біля будівлі Таджицького Державного інституту мистецтв імені Мірзо Турсун-заде (пр. Борбада, 73а)  
Фірдоусі у Парку Дружби народів біля ринку Саховат (на півдні Душанбе)  
Хайяма Омара, погруддя
на честь Перемоги в ІІ Світовій війні, монумент 1970 на площі Перемоги   Монумент Перемоги (на честь Перемоги в ІІ Світовій війні) був споруджений у 1970 році. Автори — скульптор Г. Чередниченко і архітектор Г. Соломинов[12].

ВиноскиРедагувати

  1. Заїров Баходур У Душанбе ліквідують один з останніх пам'ятників Володимиру Леніну на www.ferghana.ru (інф. за 18-11-2007) [Архівовано 3 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. В Душанбе прибрали бюсти радянським чекістам [Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.] // інф. за 1 грудня 2008 року на www.vesti.uz (Інфопортал Вести.UZ) [Архівовано 22 липня 2010 у Wayback Machine.]
  3. Душанбе (Таджикистан) на www.igras.ru [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б Омар Гасан огли Ельдаров [Архівовано 22 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний вебсайт Національної академії наук Азербайджану [Архівовано 3 січня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Пам'ятник Абу Алі ібн Сіно (Авіценна) (в Душанбе) на www.dushanbehotels.ru. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 9 червня 2010. 
  6. Екскурсія по Душанбе на www.former.h1.ru [Архівовано 23 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. В Душанбе встановили пам'ятник Махатмі Ганді, інф. на www.izvestia.ru («Ізвєстія.РУ») за 14 листопада 2003 року (рос.)
  8. В Душанбе відкрили пам'ятник казахстанським воїнам-миротворцям[недоступне посилання] // повідомл. за 21 грудня 2007 року на www.spy.kz (Казахстанський бізнес-інформ портал) [Архівовано 26 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Фролов Володимир Герой із Душанбе Олександр Мироненко. Таджикистан шанує ветеранів афганської війни на www.centrasia.ru, за 19 лютого 2009 року [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] // газета «Курьер Таджикистана» (рос.)
  10. Виступ Президента Емомалі Рахмона на мітингу, присвяченому відкриттю пам'ятника Абуабдулло Рудакі[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.) на Офіційне вебпредставництво Президента Республіки Таджикистан [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  11. Президент відкрив парк Рудакі [Архівовано 8 червня 2012 у Wayback Machine.] // інф. за 20 травня 2010 року на Офіційне вебпредставництво ВАТ Чархи Гардун» і вебверсія його видань [Архівовано 6 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. а б Душанбе // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 501

Джерела і посиланняРедагувати