Академія наук Республіки Таджикистан

Академія наук Республіки Таджикистан — найвища наукова установа Республіки Таджикистан, розташована у столиці держави місті Душанбе.

Академія наук Республіки Таджикистан
тадж. Академияи милли илмҳои Ҷумҳурии Тоҷикистон (2020)
Академия наук Таджикистана.JPG
Тип Академія наук
Засновано 1951
Країна Flag of Tajikistan.svg Таджикистан
38°34′08″ пн. ш. 68°47′26″ сх. д. / 38.568890000027778342° пн. ш. 68.79083000002778192° сх. д. / 38.568890000027778342; 68.79083000002778192Координати: 38°34′08″ пн. ш. 68°47′26″ сх. д. / 38.568890000027778342° пн. ш. 68.79083000002778192° сх. д. / 38.568890000027778342; 68.79083000002778192
Членство Міжнаціональна Наукова Радаd[1], Міжакадемічне партнерствоd[2] і Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[3]
Дочірня(і)
організація(ї)
Physical and Technical Institute named after S.U. Umarovd
Вебсайт anrt.tj

CMNS: Академія наук Республіки Таджикистан у Вікісховищі

Академія наук Республіки Таджикистан

З історії та сьогодення установиРедагувати

Таджицька академія наук заснована у 1951 році на базі Таджицького філіалу АН СРСР як Академія наук Таджицької РСР. Першим Президентом (Головою) Академії наук ТРСР був Айні Садріддін.

Станом на 1958 рік АН Таджицької РСР мала 2 відділи: суспільних наук і природничих наук, які об'єднували 10 галузевих інститутів та 5 відділень; при АН існувала Памірська біологічна станція, ботанічні сади, заповідники, наукова бібліотека та інші структурні підрозділи. У 1959 році у складі установи було 3 почесні академіки, 16 академіків і 13 член-кореспондентів[4].

За СРСР головна увага спрямовувалася на розробку питань бавовництва, тваринництва, іригації, меліорації, гідроенергетики, на відшукання і освоєння родовищ корисних копалин. Як і раніше, нині чільне місце в дослідженнях таджицьких вчених займають проблеми розвитку основних економічних районів республіки, особливо гірських і високогірних. Широкі дослідження провадяться в галузі суспільних наук, розробляється наукова проблематика таджицької мови, складаються словники, досліджуються старовинні рукописи, фольклор, археологічні пам'ятки, вивчається історія, культура і розвиток філософської думки таджицького народу.

Від 1991 року — Академія наук Республіки Таджикистан.

Починаючи від 2005 року Президентом АН РТ є академік АН РТ М. І. Ілолов.

Нині (2000-ні) в системі академії 3 відділення і 20 науково-дослідницьких інститутів:

  • до відділення фізико-математичних, хімічних і геологічних наук відносяться науково дослідницькі інститути: математики; фізико-технічний ім. С. У. Умарова; астрофізики; хімії ім. В. И. Нікітіна; геології; сейсмостійкого будівництва та сейсмології; водних проблем, гідроенергетики і екології;
  • до складу відділення біологічних і медичних наук входять такі науково-дослідницькі інститути: ботаніки; зоології та паразитології ім. Є. Н. Павловського; фізіології рослин і генетики; гастроентерології; Памірський біологічний ім. Х. Ю. Юсуфбекова;
  • структуру відділення суспільних наук складають науково-дослідницькі інститути: історії, археології та етнографії ім. А. Доніша; мови та літератури ім. А. Рудакі; економіки; сходознавства та письмової спадщини; філософії ім А. М. Багоутдинова, гуманітарних наук, демографії, держави і права;
  • діють також Памірський філіал, до складу якого входять 2 інститути, Худжандський науковий центр, Хатлонський науковий центр і низка інших установ, видавництво «Доніш», Центральна наукова бібліотека ім. Індіри Ганді.

ВиноскиРедагувати

  1. https://council.science/members/online-directory/
  2. https://www.interacademies.org/network/member-academies
  3. http://aassa.asia/member/academies.php
  4. Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., стор. 105

ПосиланняРедагувати