Садріддін Айні

таджицький письменник, основоположник таджицької радянської літератури
(Перенаправлено з Айні Садріддін)

Садріддін Айні (тадж. Садриддин Айнӣ, узб. Sadriddin Ayniy, справжнє ім'я — Садріддін Саїд–Мурадзаде, 27 квітня 1878, Соктарі, Бухарський емірат (нині Бухарська область, Узбекистан) — 15 липня 1954, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — таджицький письменник, основоположник таджицької радянської літератури, заслужений діяч науки, академік і президент АН Таджицької РСР1951), почесний член АН Узбецької РСР (1943). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Садріддін Айні
тадж. Садриддин Айнӣ
Портрет на радянській марці
Народився 15 (27) квітня 1878[1]
Бухарська область, СРСР[1]
Помер 15 липня 1954(1954-07-15)[2][1][…] (76 років)
Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність поет, журналіст, історик, письменник, педагог, лексикограф, літературний критик, політик, прозаїк
Мова творів таджицька[1], узбецька[1] і перська[2][1]
Жанр роман
Членство СП СРСР
Партія Communist Party of the Tajik Soviet Socialist Republicd і КПРС
Діти Kamal Aynid
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Order of Outstanding Merit
Герой Таджикистану Сталінська премія

CMNS: Садріддін Айні у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
На 5 таджицьких сомоні

Життєпис ред.

Родом з села Соктарі (Бухарська область). По закінченні духовної школи вчителював. В 1917, переслідуваний бухарським еміром, потрапив до в'язниці. Звільнили його російські революційні солдати. Айні одним з перших таджицьких письменників став на бік пролетарської революції; вірші цих років об'єднані у збірку «Іскри революції» (1923).

Писав таджицькою і узбецькою мовами. Перший прозаїчний твір-повість «Бухарські кати» (1920) — про останні дні бухарського [емірат]у. Повість «Одіна» (1924) і роман «Дохунда» (1927—1929) присвячені соціалістичній революції. Визначний твір «Раби» (1935) — епопея про життя таджицького народу, його боротьбу за перемогу Радянської влади. В 1939 році написав «Смерть лихваря» (2-а ред. 1952). Вершина творчості Айні — автобіографічна повість «Спогади» («Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950). Айні — також публіцист, вчений-історик та літературознавець.

Відіграв значну роль у розвитку сучасної таджицької літературної мови, мав величезний вплив на розвиток таджицької й узбецької літератур.

У 1951 — 15 липня 1954 року — президент Академії наук Таджицької РСР.

Твори ред.

  • «Бухарські кати» (1920);
  • «Одіна» (повість; 1924);
  • «Дохунда» (роман; 1927—29);
  • «Раби» (1935);
  • «Смерть лихваря» (1939; 2-а ред. 1952);
  • «Спогади» (автобіографічна повість; «Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950).

Твори Айні перекладені російською, українською та іншими мовами народів колишнього СРСР.

  • Укр. перекл. — Дохунда. X., 1934;
  • Смерть лихваря. К., 1958;
  • Рос. перекл. — Коротко о моей жизни. Сталинабад 1958.

Примітки ред.

Джерела та література ред.

Посилання ред.