Відкрити головне меню

Палеотип — назва європейських друкованих книжок, випущених у світ з 1 січня 1501 до 1 січня 1551 рр. Серед них — книжки, надруковані кириличним шрифтом.[1] Видання видавалось в форматі ін-октаво, тобто ⅛ частина аркуша, сфальцованого у три згини. За змістом і оформленням різноманітні. Вони є об'єктом колекціонування і наукового вивчення. Палеотипи вважаються одними з найцінніших і найдавніших книжкових пам'яток, державним культурним надбанням[2]

Література РеформаціїРедагувати

Домінуюче місце серед стародруків займає література Реформації, зокрема полемічні твори М.Лютера, а також його сучасників – Ф.Меланхтона, У.Цвінглі, У. фон Гуттена та ін.

Процес поширення ідей Реформації і гуманізму серед українського населення у зв'язку з проникненням книжкової продукції 16 ст. на територію України відбувався значною мірою завдяки видатним лідерам культури та Церкви, які, отримуючи вищу освіту в університетах Зах. Європи, купували там книги 15–16 ст. видання і комплектували ними бібліотеки навчальних закладів. Про це свідчать записи Інокентія Ґізеля, Петра Могили, Стефана Яворського та ін. Треба зауважити, що то були часи найкращого розквіту книжкової культури. Як відомо, у 1-й половині 16 ст. переважала гравюра на дереві у виконанні таких майстрів, як Г.-З.Бехам, Г.Буремайєр – представників нюрнберзької школи, базельського гравера У.Графа, Г.Лютцельбургера, Г.Вехтліна та ін. У Бібліотеці національній України імені В.Вернадського зберігається кілька друків із гравюрами А.Дюрера, зокрема нюрнберзьке видання К.Цельтеса "Хросвіта Гандерсгеймська" (1501) та "Геометрія" (1534), в якій він виступає і як автор, і як художник.

Загальне захоплення викликає паризьке видання Анаба "Часовник" (1505) на пергаменті. Ретельно продумана композиція розворотів, насичених численними мініатюрами, на соковитість фарб яких не вплинули проминулі століття.

Незначну за кількістю, але дуже цінну для вивчення культурних взаємин слов'янських народів репрезентують П., видані церковнослов'янською мовою у Празі (Чехія) Ф.Скориною, у Венеції (Італія) для православного населення, а також твори латиномовних авторів, уродженців України, творче життя яких у тій чи ін. мірі було пов'язане з нею. Серед них твори Г.Тичинського, А.Кржицького, Й.Цервуса. Серед шедеврів книжкового мист-ва цього часу слід відзначити видання Фробенів (Базель; Швейцарія), Етьєнів (Париж; Франція), Квентелів (Кельн; Німеччина), Галлерів, Унтерів, Шарфенбергів (Краків) і багатьох ін. Твори європейських гуманістів представлені такими іменами, як Еразм Роттердамський, Р.Етьєн, А.Поліціано, Й.Рейхлін, К.Цельтіс, М.Фічіно, Піко делла Мірандола та ін. Завдяки їх науковому інтересу до античності отримали нове життя труди Арістотеля, Демосфена, Плутарха, Теренція, Ціцерона та ін., що займають гідне місце в колекції П. У зв'язку із цим слід відзначити чудові зразки друкарського мистецтва поч. 16 ст. венеціанського вченого і видавця Альда Мануція та його родичів (Венеція; див. Альдини), всесвітньо визнані найкращими виданнями античної літератури, виконані на високому філологічному рівні.

Література цього періоду видавалася переважно латинською, грецькою мовами, проте збільшився відсоток видань і національними мовами.

П. церковнослов'янські, які виходили з верстата ієромонаха Макарія в Торговищі, Б.Вуковича у Венеції, були призначені для церковного вжитку, обслуговування православних віруючих.

Білоруський друкар і вчений Ф.Скорина видав Псалтир (Прага, 1517) та Біблію в перекладі білоруською мовою (Прага, 1517–22).

Поміж відомими західноєвропейцями, такими, як Еразм Роттердамський, Ф.Меланхтон, М.Коперник, С.Монстер та ін., трапляються й українські діячі культури і науки – Г.Тичинський, С.Оріховський, Павло із Кросно, Станіслав зі Львова. Найбільші колекції палеотипів в Україні зберігаються в НБУВ (Київ, бл. 2545 одиниць зберігання) та Львівській національній науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України (Львів, 792 одиниці зберігання).

Найбільш цінні книгиРедагувати

  • «Вергілій» (твори), видана Альдом Мануцієм у Венеції в 1501 році
  • «Про божественну пропорцію» Луки Пачолі, видана Паганіні ді Паганіні у Венеції в 1509 році
  • «Опис рослин» Леонарда Фукса, видана Мішелем Ізінріном в Базелі в 1542 році
  • «Про будову людського тіла» Андреаса Везалия, видана Йоганном Опоріна в Базелі в 1543 році
  • переклад Корану на латину (з передмовою Лютера і Меланхтона), виданий за редакцією Теодора Бібліандра в Базелі в друкарні Йоганна Опоріна в 1543 році (перевиданий там же в 1550 році)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Велика українська енциклопедія. Архів оригіналу за 30 жовтень 2014. Процитовано 24 жовтень 2014. 
  2. Державний реєстр національного культурного надбання. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 24 жовтень 2014. 

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати