Відкрити головне меню

Палац Перені (Виноградів)

Пала́ц Пе́рені — колишній палац і парк барона Жигмонда Перені. Розташований у південно-східній частині міста Виноградова (Закарпатська область).

Палац Перені
Палац Перені.jpg

48°08′20″ пн. ш. 23°02′38″ сх. д. / 48.13889° пн. ш. 23.04389° сх. д. / 48.13889; 23.04389
Країна Україна Україна
Закарпатська область
Розташування м. Виноградів
Дата початку спорудження XIV ст.
Дата закінчення спорудження XVII ст. (реконструкція)
Стиль бароко
Адреса Закарпатська область, м. Виноградів, вул. О. Гандери

Палац Перені. Карта розташування: Україна
Палац Перені
Палац Перені
Палац Перені (Україна)

Палац Перені у Вікісховищі?

Опис палацуРедагувати

Вважається одним з найстаріших на Закарпатті споруд такого типу. Будівля досить велика, масивна, прямокутна, двоповерхова. Наріжні чотирикутні вежі мають радше архітектурно-декоративне призначення, ніж оборонне.

Численні реставрації та перебудови надали палацові барочного вигляду, так що тепер ніхто не може сказати, як він виглядав на початках. На фасадній стороні розміщений стильний портал, над ним, на високому фронтоні,— герб баронів Перені. Дах піднесений, барочний, покритий ґонтом. Стіни палацу товсті, масивні, кімнати порівняно низькі, перекриття склепінчасті. Під будовою просторі склепінчасті підвальні приміщення. Палац розташований серед стародавнього парку, в якому багато красивих і рідкісних дерев (див. Парк Перені). На підході до палацу стоять одноповерхові флігелі.

З історії палацуРедагувати

Після того як 1557 року королівське військо штурмувало замок, у якому перебував Перені, замок став непридатним для житла. Для його відновлення треба було багато коштів. Барон вирішує побудувати палац у місті неподалік від замку, щоб у разі небезпеки можна було перейти в більш стратегічно вигідне та безпечніше місце. Для цього вибрали вже існуючий палац, який був зведений у XIV ст. Спочатку він був одноповерховим, лише в XVII ст. надбудовали другий поверх, вежі на рогах набули красивого завершення, на центральному фасаді ризаліт та герб, фігурні водостоки. Перший поверх використовувався під господарчі потреби, на другому були житлові приміщення та велика зала. В останній розміщувалася фреска з зображенням Агасфера та цариці Естери.

ДжерелаРедагувати

  • Сова П. П. Архітектурні пам'ятки Закарпаття. — Ужгород, 1958.

ПосиланняРедагувати