Есфір
Есфі́р або Есте́р[1] (івр. אֶסְתֵּר, дос. «Estēr», грец. Εσθήρ, англ. Esther МФА: [ˈɛstər]) — головна дійова особа однойменної книги Старого завіту і подій, пов'язаних з юдейським святом Пурим. Одна з відомих біблійних жінок.
| Есфір | |
|---|---|
| івр. אסתר | |
 | |
| Народилася | 6 століття до н. е. Імперія Ахеменідів, Medo-persiad, Стародавній Близький Схід |
| Померла | 5 століття до н. е. Імперія Ахеменідів, Medo-persiad, Стародавній Близький Схід |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | принцеса |
| Рід | Покоління Веніамінове |
| У шлюбі з | Ахашверош |
Історія Есфір
ред.Есфір (Естер) була родичкою, а потім і прийомною дочкою, а, за одним із коментарів, можливо, й дружиною єврея Мордехая, який жив у Сузах і одного разу врятував життя перського царя Артаксеркса. Коли цар вибирав собі нову дружину, замість відкинутої ним горделивої цариці Вашті, вибір його впав на Есфір. Есфір була не тільки вродлива. Це була тиха, скромна, але енергійна і гаряче віддана своєму народу та своїй релігії жінка.
Піднесення юдейки порушило і заздрість, і злість у деяких придворних і особливо у Гамана-амаликитянина, який користувався владою з крайнім зарозумілістю і деспотизмом. Роздратований тим, що Мордехай ставився до нього без раболіпства, Гаман вирішив погубити не тільки його самого, але і весь його народ, і домігся згоди царя на видання указу про винищення євреїв.
Дізнавшись про це, Мордехай зажадав від Есфірі, щоб вона заступилася перед царем за свій народ. Мужня Есфір під страхом втратити своє становище і життя, всупереч суворому придворному етикету, з'явилася до царя без запрошення і переконала його відвідати приготований нею бенкет, під час якого і звернулася до нього з проханням про захист. Дізнавшись у чому річ, цар наказав повісити Гамана на тій шибениці, яку він приготував було для Мордехая, а в скасування указу про винищення юдеїв розісланий був новий указ: про право юдеїв винищити тих, кого вони вважають своїми ворогами, при цьому ворогам юдеїв було заборонено чинити опір. У силу цього указу юдеї, зі зброєю в руках, повстали і вбили безліч ворогів (близько 70 тис. чол.), причому і десять синів Гамана зазнали однієї долі зі своїм батьком.
Гробниця Естер та Мордехая, за однією з версій, розташована у місті Хамадан (древні Екбатани) у сучасному Ірані.
Примітки
ред.- ↑ В перекладі Івана Огієнка – Естер
Бібліографія
ред.- Beal, Timothy K. The Book of Hiding: Gender, Ethnicity, Annihilation, and Esther. NY: Routledge, 1997. Postmodern theoretical apparatus, e.g. Derrida, Levinas.
- Berlin, Adele. «Esther» in JSB, 1623–1625
- Jon Levenson. Esther, an excellent commentary
- Michael Fox. Character and Ideology in the Book of Esther, 2nd ed. Grand Rapids, MI: Eerdmanns, 2001. 333 pp., excellent literary analysis
- Sasson, Jack M. «Esther» in Alter and Kermode, pp. 335–341, literary
- White, Sidnie Ann. «Esther: A Feminine Model for Jewish Diaspora» in Newsom
Посилання
ред.
- «Книга Естер» [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- stempublishing.com: Writings on the Old Testament
- The Book of Esther, Article by Ronald L. Ecker
- Additions to Esther [Архівовано 6 грудня 2007 у Wayback Machine.] Published in Eerdman's Dictionary of the Bible (2000)