Палац Брера
Палац Брера, палаццо Брера (італ. Palazzo (di) Brera) — палац у кварталі Брера, Мілан, Італія. Спочатку побудований під єзуїтський коледж, а зараз у ньому розташовані художній навчальний заклад Академія Брера, її галерея Пінакотека Брера, а також Ботанічний сад Брера[en] , Астрономічна обсерваторія Брера, Ломбардський інститут науки і літератури та Бібліотека Брера[en].
| Палац Брера | |
|---|---|
| |
| 45°28′19″ пн. ш. 9°11′17″ сх. д. / 45.47206400002777826° пн. ш. 9.18813200002777641° сх. д.Координати: 45°28′19″ пн. ш. 9°11′17″ сх. д. / 45.47206400002777826° пн. ш. 9.18813200002777641° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Мілан[1] |
| Тип | споруда і палаццо[1] |
| Стиль | Mannerist architectured |
| Архітектор | Франческо Марія Рікіні, Гуалтьєро Галманіні і П'єро Порталуппіd |
| Дата заснування | 18 століття |
  Палац Брера Палац Брера (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
ред.На місці нинішнього палацу був розташований монастир, збудований на землях Герчо да Баджо і близько 1178 передано ордену гуміліатів[2].
У 1180—1229 на терені побудована церква Санта-Марія-ін-Брера[3].
У 1346—1348 пізанським скульптором Джованні ді Бальдуччо[en] до неї прибудований готичний мармуровий портал[4].
У 1571 папа римський Пій V розформував орден гуміліатів, а монастир, на прохання Карло Борромео і за згодою папи римського Григорія XIII, став єзуїтським коледжем[2]. Коледж збільшився, в ньому почало навчатися близько 3 000 студентів, а тому для нього знадобилася нова будівля[5].
У 1573—1590 Мартіно Бассі[en] розробляв нову будівлю на зразок Колледжо Борромео[en] в Павії[5]. Однак нинішня будівля була збудована за проєктом, створеним Франческо Марією Рікіні близько 1615[3]. Будівництво започатковано ним у 1627, у 1630 його перервано через спалах чуми і продовжено лише у 1651. Після смерті Рікіні в 1658 будівництво продовжив його син Доменіко[5].
У 1764 єзуїт Руджер Бошкович побудував у будівлі коледжу астрономічну обсерваторію[6].
В 1773 орден єзуїтів знищений папою римським Климентом XIV, а коледж Брера переданий тодішнім правителям північної Італії, Габсбурзькій монархії[2]. У тому ж році імператриця Марія Терезія заснувала в будівлі палацу бібліотеку[en], в 1774 вона розширила сад єзуїтів, створивши ботанічний сад[en], а в 1776 — заснувала Королівську академію витончених мистецтв[2].
У палаці також розміщувалися Палацова школа (італ. Scuole Palatine), в якій навчали філософії та права, гімназія, фізична та хімічна лабораторії та сільськогосподарське суспільство[7].
В 1780 архітектор Джузеппе П'єрмаріні завершив внутрішній двір з двоярусною галереєю та оформив вхід з боку вулиці Брера[8].
У 1806, в рамках політики Наполеона щодо секуляризації монастирів, церква Санта-Марія-ін-Брера закрита, фасад церкви знесено, а неф розділений на два поверхи: верхній поверх був відведений під картинну галерею Академії, а нижній — під зібрання античної скульптури[9][8].
В 1810 в будинок переїхав Ломбардський інститут науки й літератури — наукове товариство, засноване Наполеоном в 1797 в Болоньї[10].
У 1859 у центрі внутрішнього двору розміщена бронзова копія скульптури Наполеона у вигляді Марса-миротворця авторства Антоніо Канови, створена в 1811 у Римі Франческо Рігетті (італ. Righetti) і його сином Луїджі[11][12][8].
Примітки
ред.- ↑ а б SIRBeC
- ↑ а б в г Giuseppe Schio (1930). Brera [Архівовано 2017-10-23 у Wayback Machine.]. Enciclopedia Italiana. Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana.
- ↑ а б Cassese, 2013, с. 251.
- ↑ Balzarini, Ribaudo, 2009, с. 7.
- ↑ а б в Balzarini, Ribaudo, 2009, с. 8.
- ↑ Mario Carpino (2010). Breve storia dell'Osservatorio Astronomico di Brera attraverso i suoi strumenti [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]. Osservatorio Astronomico di Brera.
- ↑ Cassese, 2013, с. 249.
- ↑ а б в Cassese, 2013, с. 252.
- ↑ Robert Ribaudo (2009). Palazzo di Brera, Milano (MI) [Архівовано 2020-03-27 у Wayback Machine.]. Lombardia Beni Culturali; Regione Lombarda.
- ↑ Storia dell'Istituto [Архівовано 2018-05-04 у Wayback Machine.]. Istituto Lombardo Accademia di Scienze e Lettere.
- ↑ Maria Giulia Marziliano (ed.) (2003). Architettura e urbanistica in età neoclassica: Giovanni Antonio Antolini (1753—1841): atti del I. convegno di studi antoliniani (nel secondo centenario del progetto per il Foro Bonaparte, Bologna, 25 settembre 2000 — Faenza, 26 settembre 2000) [Архівовано 2020-12-03 у Wayback Machine.]. Faenza: Gruppo editoriale Faenza editrice. ISBN 9788881380435; p. 266
- ↑ Rossella Leone (ed.) (2002). Il Museo di Roma racconta la città [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (exhibition catalogue). Rome: Gangemi. ISBN 9788849202748; p. 200
Література
ред.- Giovanna Cassese (2013). Accademie: Patrimoni di Belle Arti. Rome: Gangemi Editore. ISBN 9788849276718.
- Maria Grazia Balzarini, Robert Ribaudo (2009). SIRBeC scheda ARL - LMD80-00089: Palazzo di Brera Milano (MI). Sistema Informativo dei Beni Culturali della Regione Lombardia.