Палац Бланка
Пала́ц Бла́нка (пол. Pałac Blanka) — палац збудований у стилі класицизм, знаходиться на вулиці Сенаторській 14 у Варшаві, Польща.
| Палац Бланка | |
|---|---|
 Вид на палац з Театральної площі | |
| 52°14′41″ пн. ш. 21°00′36″ сх. д. / 52.2449944° пн. ш. 21.0102111° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Розташування | Варшава |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Архітектор | Шимон Богуміл Цуг |
| Дата початку спорудження | 1762 |
| Дата закінчення спорудження | 1764 |
| Дата зруйнування | 1944 |
| Стиль | класицизм |
| Адреса | вул. Сенаторська 14 |
  Палац Бланка Палац Бланка (Польща)  Палац Бланка Палац Бланка (Варшава)  | |
 Палац Бланка у Вікісховищі | |
Історія
ред.Палац будувався в 1762-1764 роках за проектом Шимона Богуміла Цуга для Філіпа Нереуса Шанявського[1]. У 1777 році власником палацу став варшавський банкір французького походження Пйотр Бланк, який трансформував та розширив інтер'єр, а також зовнішній фасад у стилі класицизму та додав вхідні ворота. До палацу по суботах запрошували короля Станіслава Августа Понятовського.
Палац був власністю Бланка до його смерті в 1797 році[1]. Пізніше він перетворився на багатоквартирний будинок, в якому розташовувалися квартири і магазини. У 1896 році його було куплено магістратом для офісних цілей[2]. З 1915 року в будівлі розміщена Громадянська гвардія, а з 1919 року - Державна поліція міста Варшава. У міжвоєнний період Палац Бланка був представницьким корпусом мера міста Стефана Старіньського. Так було до 1939 року.
4 серпня 1944 року під час оборони будівлі під час варшавського повстання померає поет і солдат Армії Крайової Кшиштоф Каміль Бачинський[1]. Він був застрілений німецьким снайпером. Кшиштофу зробили меморіальну дошку, вбудовану в 1950-ті роки у передню стінку палацу[3]. У головному залі палацу на постаменті є бюст Бачиньського та його меморіальна дошка.
Палац Бланка був перебудований у 1947-1949 роках[1]. В даний час у Палаці розміщено Міністерство спорту та туризму Польщі.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Juliusz A. Chrościcki, Andrzej Rottermund: Atlas architektury Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo „Arkady”, 1977, s. 194.
- ↑ Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994, s. 595. ISBN 83-01-08836-2.
- ↑ Stanisław Ciepłowski: Napisy pamiątkowe w Warszawie XVII-XX w.. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987, s. 199. ISBN 83-01-06109-X.