Павлоградський міст
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. (вересень 2021) |
Павлогра́дський міст — автомобільно-пішохідний міст через річку Сіверський Донець. Розташований біля селища Павлоград, від якого й дістав назву. З'єднує Сєвєродонецьку та Лисичанську міські громади в Луганській області. Уведений в експлуатацію 1957 року.
| Павлоградський міст | |
|---|---|
 Вигляд на міст із боку Лисичанська | |
| 48°55′28″ пн. ш. 38°26′13″ сх. д. / 48.92444444447177432° пн. ш. 38.43694444447177716° сх. д.Координати: 48°55′28″ пн. ш. 38°26′13″ сх. д. / 48.92444444447177432° пн. ш. 38.43694444447177716° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | с-ще Павлоград Сєвєродонецької міської громади Сєвєродонецького району Луганської області |
| Галузь застосування | автомобільно-пішохідна |
| Перетинає | р. Сіверський Донець |
| Тип конструкції | балковий |
| Матеріал | залізобетон |
| Загальна довжина | 288 м |
| Ширина | 7 м |
| Кількість смуг руху | 2 |
| Початок будівництва |
1955 грудень 2015 |
| Завершення будівництва |
жовтень 1957 грудень 2016 |
| Відкрито |
28 жовтня 1957[1] 6 грудня 2016 |
| Закрито | 2014—2016, 2022 |
  Павлоградський міст Павлоградський міст (Україна) | |
 | |
Історія ред.
Перший міст у цьому районі збудований 1898 року. Він був заввишки трохи більше за рівень води і мав дерев'яну конструкцію. Щороку під час водопілля його зривало водою, після чого, на період відновлення моста, користувалися поромом і човновим перевезенням. Так тривало до 30-х років XX століття.
Висоководний дерев'яний міст ред.
В 1933 році на лівому березі річки Сіверський Донець почали будувати хімкомбінат. Начальником будівництва був Олександр Забєльський. Він та інші робітники жили тоді в Лисичанську, а на лівий берег їздили кіньми. Це створювало багато незручностей, а особливо тоді, коли весняна повінь зірвала міст, що з'єднував будівельний майданчик із Лисичанськом. Грошей на будівництво капітального висоководного моста не було, тому Забєльський вирішив, що селище хіміків краще будувати біля самого комбінату. У цьому він переконав і наркома важкої промисловості Григорія Орджонікідзе. Одразу після водопілля 1934 року будівельники почали зводити новий міст, бараки для робітників і ще ряд об'єктів.
Щорічне руйнування мостів затягувало терміни будівництва комбінату. Тому невдовзі після того, як у лютому 1935 року льодохід зніс черговий новозбудований міст, сюди був присланий інспектор КРК. У березні того ж року Забєльського звільнили із займаної посади, а Орджонікідзе тим часом домігся фінансування нового, високого мосту — 161 м завдовжки, 6 м завширшки з вантажністю щонайменше 30 т, який звели вже наступного року. Його висота була на рівні залізничної колії, для чого довелося робити насипи обабіч річки.
У липні 1942 року в ході німецько-радянської війни міст був спалений радянськими військами.
Сучасний залізобетонний міст ред.
У повоєнні роки знову постало питання будівництва моста. За роки війни річка порозмивала насипи біля берегів, тому був необхідний бетонний міст, під яким би могла проходити залізниця. Будувати його розпочали 1955 року. Водночас тимчасово був зведений і дерев'яний низьководний міст, а заразом працювала й поромна переправа, бо навесні його доводилося знімати.
Новозбудований міст увели в експлуатацію в жовтні 1957 року.[1][2][3][4]
Російсько-українська війна на сході України ред.
З моменту введення в експлуатацію Павлоградський міст жодного разу капітально не ремонтували. Коштів із держбюджету на транспортну інфраструктуру виділяли вкрай мало, а надходжень із місцевого бюджету було недостатньо. У 2009 році начальник управління ЖКГ Лисичанської міської ради Юрій Коломієць заявляв, що загальне фінансування ремонту автомобільних доріг у 2008 році склало всього 1,8 млн грн, тоді як тільки на ремонт моста необхідно від 15 до 18 млн грн[5].
Міст перебував в аварійному стані до липня 2014 року. А тоді, у ході антитерористичної операції на сході України, був підірваний незаконними збройними формуваннями[6]. Відтоді автомобільне сполучення між Лисичанськом і Сєвєродонецьком здійснювалося лише через Пролетарський міст, який теж потребував капітального ремонту.
У 2015 році, у рамках програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», Сєвєродонецька міська рада почала реалізацію проєкту "Капітальний ремонт автомобільного мосту через річку «Сіверський Донець». Його вартість склала близько 1,5 млн євро. Будівельні роботи розпочали в грудні того ж року[7]. Протягом 2016 року були замінені 2800 м² дорожнього покриття та 900 м² тротуару, 580 м перильної огорожі, відновлене освітлення проїжджої частини мосту, облаштоване освітлення підмістного простору та аварійне освітлення, а також забезпечене відеоспостереження та телекомунікаційне сполучення з Лисичанськом.
6 грудня 2016 року міст був урочисто відкритий після капітального ремонту.[8]
Російсько-українська війна ред.
Під час повномасштабної збройної агресії російські загарбники зруйнували міст вдруге.
20 травня у російській пропаганді була продемонстрована робота 2С4 «Тюльпан» з міста Рубіжне. Тоді окупанти повідомили, що 240-мм міномет бив по мосту, що сполучає Сєверодонецьк із Лисичанськом. Наступного дня, 21 травня 2022 року українським військовим вдалося знищити цей 2С4 «Тюльпан» у Рубіжному[9]. Цей міномет зруйнував Павлоградський міст та обстрілював Сєвєродонецьк[10][11].
Знищення росіянами моста ускладнить сполучення між Сєвєродонецьком і Лисичанськом, але не зупинить евакуацію людей і доправлення гуманітарних вантажів[12].
Примітки ред.
- ↑ а б Сергій Каленюк (19 березня 2020). Історія Павлоградського моста. sd.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2021.
- ↑ Северодонецк. На заре рождения. donbass.name (рос.) . 23 вересня 2009. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Сергій Каленюк (21 березня 2021). «Принципиально неправильным... было создание нового города Северодонецка». zmist.org. Зміст. Архів оригіналу за 11 вересня 2021.
- ↑ Сергій Каленюк (30 червня 2013). Переправа, переправа! Берег лівий, берег правий…. sever.lg.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2013.
- ↑ Выполнены работы по ремонту автодорог и тротуаров на сумму 1065 тыс. грн. lis.gov.ua (рос.) . Лисичанська міська рада. 19 лютого 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Бойовики підірвали міст у Лисичанську (Фото. Відео). 24tv.ua. Канал «24». 24 липня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ На Луганщині почали відновлювати міст між Сєвєродонецьком та Лисичанськом. hromadske.radio. Громадське радіо. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Міст в Сєвєродонецьку, пошкоджений під час боїв, відкрили після масштабної реконструкції. eeas.europa.eu. EEAS. 6 грудня 2016. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020.
- ↑ https://twitter.com/666_mancer/status/1528043090140856322. Twitter (укр.). Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Військові України знищили у Рубіжному 2С4 “Тюльпан”. Мілітарний. 21 травня 2022.
- ↑ Українські військові знищили гармату, з якої росіяни обстрілювали Сєвєродонецьк. Укрінформ. 21 травня 2022.
- ↑ Гайдай запевнив: Попри підірваний міст сполучення із Сєвєродонецьком зберігається. Укрінформ. 21 травня 2022.
Джерела ред.
- Матишов Г. Г., Афанасенко В. И., Кринко Е. Ф., Медведев М. В. Большая излучина Дона — место решающих сражений Великой Отечественной войны (1942—1943 гг.). — Ростов-на-Дону : Изд-во ЮНЦ РАН, 2016. — 456 с. — 300 прим. — ISBN 978-5-4358-0147-7. Архівовано з джерела 26 листопада 2019
|
Це незавершена стаття про міст. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |