Павлов Петро Йосипович

Петро Йосипович Павлов (1898—1970) — український іхтіолог, доктор біологічних наук (1960), автор понад 60 наукових праць, зокрема 3 монографій, одна з яких у серії «Фауна України».

Петро Йосипович Павлов
Народився27 червня 1898(1898-06-27)
Болград, Бесарабська губернія
Помер28 січня 1970(1970-01-28) (71 рік)
Київ
КраїнаРосійська імперія
 УРСР
Діяльністьзоолог, іхтіолог
Alma materОдеський інститут професійної освіти
Галузьзоологія, іхтіологія
ЗакладІнститут гідробіології АН УРСР, Інститут зоології АН УРСР
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникБерг Лев Семенович, Третьяков Дмитро Костянтинович
Аспіранти, докторантиМовчан Юрій Васильович, Щербуха Анатолій Якович, Смірнов Альберт Іванович

Життєпис

ред.

Народився 27 червня 1898 року в Болграді (тоді Бесарабська губернія, зараз Одеська область). У 1919 році закінчив гімназію. Працював шкільним учителем. У 1927—1931 роках навчався на агробіологічному факультеті Одеського інституту професійної освіти (за часів розформування Одеського університету), де почав займатися іхтіологією під керівництвом академіка Дмитра Третьякова. У 1931 році поступив до аспірантури в Ленінградський іхтіологічний інститут. В 1934 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Возраст и темп роста семги (Salmo salar brevipes Smitt) реки Кеми (Карелия)» (керівник Берг Лев Семенович). У 1934—1940 роках працював на Севанській гідробіологічній станції АН Вірменської РСР (озеро Севан, Вірменія). Протягом 1940—1969 років у Інституті гідробіології АН УРСР. У 1959 році захистив докторську дисертацію «Сельдевые рода Alosa северо-западного участка Черного моря» і здобув відповідний ступінь 1960 року. Був науковим керівником кандидатських дисертацій відомих українських іхтіологів Юрія Мовчана та Анатолія Щербухи (обидві захищені 1965 року). В 1969 році перейшов в Інститут зоології АН УРСР, але невдовзі помер, 28 січня 1970 року, в Києві.

Деякі праці

ред.

Посилання та джерела

ред.