Павлов Олександр Васильович
Олександр Васильович Павлов (1880 — 1937) — радянський військовий діяч, комдив, жертва сталінського Великого терору — розстріляний у 1937 році.
Павлов Олександр Васильович | |
---|---|
Народження | 10 (22) грудня 1880 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 14 серпня 1937[1] (56 років) Москва, СРСР |
Звання | комдив |
Командування | 27th Rifle Divisiond, 4th Rifle Corpsd і 10th Armyd |
Війни / битви | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Нагороди |
З біографії
ред.Зі службовців. Закінчив школу прапорщиків у 1915 році.
Брав участь у Першій світовій війні. Був поручником РІА.
У січні 1918 року виборний начальник штабу 7-ї армії (РСФРР), пізніше — Південно-Західного фронту.
В травні-вересні 1918 року командир прикордонзагону Воронезького району Південної ділянки загонів завіси, в листопаді 1918 — березні 1919 командир бригади 27-ї стрілецької дивізії, з травня по листопад начальник цієї дивізії.
За бої в травні 1919 року на р. Біла нагороджений орденом Червоного Прапора.
У грудні 1919 — червні 1920 командувач 10-ї армії (РСФРР). В серпні-грудні 1920 року начальник окремої стрілецької дивізії ВОХР, з грудня 1920 року командувач військами Тамбовської губернії. Пізніше проходив службу на командних посадах.
У червні 1937 року заарештований. Військовою колегією Верховного суду СРСР 14 серпня 1937 року, за звинуваченням в участі у військовій змові, засуджений до розстрілу. Вирок виконано в той же день.
Ухвалою Військової колегії від 2 червня 1956 року реабілітований посмертно.
Література
ред.- Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия /Гл. ред. С. С. Хромов; Ред. кол.: Н. Н. Азовцев, Е. Г. Гимпельсон, П. А. Голуб и др. — М.: Совецкая Энциклопедия, 1987. — 720 стр., ил.
- ↑ Павлов Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.